Валютний своп (Currency Swap) — валютна операція, що поєднує купівлю чи продаж валюти на умовах «спот» з одночасним продажем (або покупкою) тієї ж валюти на певний термін на умовах «форвард», тобто здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але із різними датами валютування.
Розрізняють класичні операції своп та їх різновиди у вигляді опціонних, валютно-відсоткових свопів тощо. Класичні свопи в залежності від послідовності виконаних операцій «спот» та «форвард» поділяють на репорт та депорт. Репорт — це продаж валюти на умовах «спот» та одночасне придбання на умовах «форвард». Депорт — купівля валюти за умов «спот» і продаж за умов «форвард». Якщо купівля (продаж) валюти здійснюється на основі двох угод за курсом “аутрайт”, то така операція називається “форвард-форвард” або “форвардний своп”.
У разі укладання угоди своп дату виконання ближчою до угоди називають датою валютуванняа дату виконання зворотної угоди, віддаленої в часі, датою завершення свопу (Maturity).
При операції депорт стандартний запис свопу може бути таким: 6М USD/UAH b/s swap. Це означає, що на умовах «спот» куплено певну суму американських доларів за гривні та продано таку саму суму доларів за гривні за курсом «аутрайт» на 6 міс. (b/s – buy and sell – купив/продав).
При операції репорт (продав/купив — sell and buy — s/b) запис може бути таким: 6М USD/UAH s/b swap, тобто продано певну суму доларів за курсом «спот» та куплено таку саму суму за курсом «аутрайт » з постачанням через 6 міс.
Залежно від термінів укладання угоди «свопи» поділяють на:
- звичайні (операції репорт та депорт);
- тижневі – “своп” s/w (spot-week swap), якщо перша угода виконується на умовах “спот”, а друга – на умовах тижневого “форварда”;
- одноденні – “своп” t/n (tomorrow-next swap), якщо перша операція здійснюється з датою валютування “завтра”, а зворотна – на умовах “спот”;
- форвардні (“форвард-форвард”).
Для класичних валютних свопів (репорт та депорт) використовують два валютні курси – спот та аутрайт. Останній визначається за стандартною методикою: курс спот плюс (мінус) форвардна маржа (премія чи дисконт).
Угоди щодо валютних своп є міжбанківськими операціями і мають багато спільного з операціями «аутрайт». Насправді вони використовуються значно частіше, ніж прості форвардні операції.
Останнім часом валютні свопи ширше використовуються як між комерційними, а й між центральними банками, що можна як угоди про взаємне кредитування в національних валютах. З цією метою 1969 р. було створено багатостороння система взаємного обміну валют з урахуванням використання операцій своп через Банк міжнародних розрахунків у Базелі. Механізм валютних свопів Національного банку України з комерційними банками використовувався у 2009 році. Під час банківської кризи з метою стимулювання рефінансування та управління валютними ризиками. З 30.05.2011 р. валютні свопи почали широко використовуватися на вітчизняному валютному ринку як між банками, так і між банками та центральним банком з метою укладання договорів на продаж іноземної валюти за гривню із зобов’язаннями її викупу через певний проміжок часу за заздалегідь обумовленим курсом.
Головна мета використання валютного свопу полягає у забезпеченні фінансування довгострокових зобов’язань у іноземній валюті; хеджування довгострокового валютного ризику; заміні валюти, в якій надходять доходи від інвестицій, на іншу на вибір інвестора; забезпечення конвертації експортованого капіталу в іншу валюту.
Технічно хеджування валютних та фінансових ризиків за допомогою валютних свопів здійснюється шляхом фіксації валютного курсу на майбутній період та організації зустрічних грошових потоків.
Переваги у використанні валютного свопу перед чистими форвардними угодами полягають у тому, що:
- при здійсненні валютного свопу завдяки регулярному обміну відсотковими (компенсаційними) виплатами значно зменшується валютний ризик, оскільки він розподіляється між учасниками правочину;
- використання валютного свопу дозволяє забезпечити хеджування довгострокових операційних та економічних ризиків;
- з погляду бухгалтерського обліку валютний своп класифікують як позабалансовий інструмент, тобто де вони відбиваються у балансі і рахунку прибутків і збитків, що дає певні технічні переваги.
Угода своп полягає на основі безпосередніх переговорів між двома сторонами або за посередництва банку, який стає для кожного з учасників угоди іншою стороною. Переговори здійснюються по телефону з подальшим підтвердженням результатів факсом (електронною поштою), а потім письмово на основі індивідуальної або стандартної документації, рекомендованої Міжнародною асоціацією дилерів зі свопів (ISDA).
Останнім часом поняття валютний своп трактується дуже широко, оскільки під час укладання угод більше уваги приділяється не самим валютним курсам, а різниці у тому процентних ставках. Тому при здійсненні угоди своп практично не поставляються обумовлені суми, а ведеться розрахунок компенсаційних платежів. Покупець, який купив валюту з високими процентними ставками, сплачує своєму контрагенту компенсацію, яка визначається як різниця у процентних ставках. Поява нових видів свопів і форм розрахунків із них пов’язані з тим, що валютні свопи мають симетричну структуру ризику, тобто за укладеним договором існує однакова ймовірність виникнення збитків чи прибутків, а мета хеджування у тому, щоб певним чином розподілити цей ризик між контрагентами .
Укладання угод своп складає основі підписання договору, має стандартну форму і містить стандартні реквізити: предмет договору (суми, валюти, терміни платежів), умови анулювання «свопу», ризики неплатежів, питання кредитування, відповідальність сторін тощо.
Використання валютних свопів на світових фінансових ринках останнім часом значно зросло. У цьому сегменті ринку домінують транснаціональні банки, які є посередниками під час здійснення угод. Найчастіше валютні свопи укладаються на американський та канадський долари, швейцарський франк, євро, японську ієну, англійський фунт стерлінгів.
Необхідність забезпечення надійних методів хеджування валютних ризиків сприяє пошуку та виникненню нових видів валютних свопів, які поєднують у собі форвардні, ф’ючерсні та опціонні угоди.
(Див. Валютні операції, Своп, Своп сукупного доходу).
