Агентська діяльність – це відносини за згодою між двома сторонами, за якою одна сторона (агент) погоджується діяти від імені іншої сторони (довірителя). Агент підлягає контролю з боку довірителя та є довіреною особою, яка має діяти на благо довірителя. Повноваження агента визначає довіритель. Зазвичай агенти мають право здійснювати юридичні дії для довірителя, які обумовлюються угодою. Агент може пов’язати контрактом довірителя із третьою стороною. Закон виключає особи найманої праці із категорії агента.
Агент , що представляє свого клієнта з широкого кола питань, має великі повноваження для дій на користь довірителя при здійсненні різних угод. Спеціальні агенти призначаються для певних цілей чи окремого завдання. Добровільні (безоплатні) агенти погоджуються діяти без винагороди. Помічники агентів призначаються повноважним агентом для ведення справ самого агента. Крім того, існує досить рідко зустрічається тип універсального агента , який наділяється найширшими повноваженнями на виконання будь-якої дії, яку довіритель може законно доручити агенту. Будь-який вид діяльності, який особа може виконати, може делегувати агенту.
Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, яка полягає у наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від особи, на користь, під контролем та за рахунок суб’єкта, якого він представляє.
Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженнями, що ґрунтуються на агентському договорі , здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, які діють хоч і в чужих інтересах, але від імені.
Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він уявляє, щодо себе особисто. Законом може бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.
Довіритель несе відповідальність перед агентом з оплати послуг агента відповідно до угоди, компенсації агенту за вироблені розумні витрати, страхування агента від збитків або зобов’язань щодо виконання діяльності від імені довірителя, інформування агента про ризики та з інших питань.
Обов’язки агента перед довірителем передбачають, що агент діє на користь довірителя за умови повної лояльності до нього, виконує інструкції довірителя з розумною обережністю та майстерністю, звітує перед довірителем, відшкодовує довірителю збитки, неправомірно понесені останнім, надає довірителю інформацію , конкурує з довірителем і не робить дій на шкоду йому і т.д.
Взаємини довіритель-агент припиняються за угодою, як це обумовлюється в основному договорі, за взаємною згодою через виконання завдання або з інших правових причин (смерті, неосудності, банкрутства, протиправних дій). Треті сторони, які мали справу з агентом або знали про взаємини, повинні отримати повідомлення у разі розірвання такої угоди сторонами, які беруть у ньому участь.
Агентські відносини поєднують у собі ознаки договору доручення та договору комісії , тому, залежно від змісту відносин між сторонами, до такого договору можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу.
Агентська діяльність у окремих сферах господарювання регулюється положеннями спеціальних нормативних актів. Законодавство містить визначення агентської діяльності страхових посередників. Так, згідно з Положенням про порядок провадження діяльності страховими посередниками, агентська діяльність — це діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків з рекламування, консультування, пропозиції страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов’язаної з укладанням та виконанням договорів страхування(Підготовка та укладання договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування , а також для здійснення цих виплат.
