Прибуток та рентабельність є ключовими фінансовими показниками оцінки ефективності діяльності компанії . Кінцевою метою діяльності будь-якої комерційної організації за умов ринкової економіки є отримання максимального прибутку. Показники прибутку і рентабельності надають прямий вплив на фінансове становище організації, визначають інвестиційну привабливість підприємства, впливають рівень платоспроможності , розмір виплачуваних дивідендів , впливають кредитний рейтинг підприємства міста і т.п.
Тому прибуток і рентабельність на регулярній основі відстежується та контролюється першими особами компанії, зокрема CFO та CEO . Також показники прибутку та рентабельності відслідковуються акціонерами ( засновниками ), інвесторами , кредиторами , рейтинговими агентствами , фіскальними та контролюючими органами, органами державної статистики тощо.
Що таке прибуток?
З економічної точки зору прибуток є різницею між отриманими доходами і понесеними витратами , тому іноді прибуток ще називають чистим доходом . Якщо ж сума понесених витрат перевищує суму отриманих доходів, виникає збиток .
Незважаючи на всю простоту наведеного вище визначення, існують різні підходи та способи визначення прибутку. Глобально розрізняють бухгалтерський та економічний прибуток.
Види прибутку
Бухгалтерський прибуток розраховується у бухгалтерському обліку при формуванні бухгалтерської звітності . При цьому розмір прибутку залежатиме від застосовуваних стандартів бухгалтерського обліку . Тому сума прибутку, розрахована за національними стандартами, може істотно відрізнятись від прибутку, розрахованого за стандартами МСФЗ .
Економічний прибуток є ємнішим поняттям, т.к. при її розрахунку можуть враховуватися окремі доходи та витрати, які згідно зі стандартами бухобліку не враховуються при калькуляції бухгалтерського прибутку. Наприклад, власник бізнесу може додатково врахувати у витратах усю суму представницьких витрат, «подарунки» чиновникам та інші супутні ведення бізнесу витрати.
При розрахунку бухгалтерського прибутку виділяють валовий прибуток (як суму прибутку підприємства від усіх видів господарської діяльності до відрахування з неї податків та інших обов’язкових платежів) та чистий прибуток (тобто прибуток, що залишається у розпорядженні компанії після сплати всіх податків та обов’язкових платежів) .
Валовий прибуток (Gross profit) включає три основні компоненти:
- Операційний прибуток (тобто прибуток від основної діяльності підприємства – виробництва (продажу) продукції, виконання робіт, надання послуг).
- Прибуток від реалізації майна (наприклад, продаж основних фондів , які більше не використовуються компанією у виробничому процесі).
- Прибуток від позареалізаційних операцій (наприклад, погашення безнадійної дебіторської заборгованості , сплата контрагентами різних штрафних санкцій за недотримання умов укладених договорів, курсові різниці , виплата страхового відшкодування тощо).
У міжнародній практиці крім валового та чистого прибутку досить часто здійснюється розрахунок таких показників як EBITDA, EBIT та EBT.
EBITDA
EBITDA (Earnings before interest, taxes, depreciation, and amortization) — прибуток до відрахування відсотків, податків та амортизації . EBITDA показує фінансовий результат компанії, крім впливу ефекту структури капіталу (тобто відсотків, сплачених за позиковими коштами), податкових ставок та амортизаційної політики організації. Показник EBITDA дозволяє провести порівняльний аналіз підприємств однієї галузі, які мають різну структуру капіталу, використовують різні механізми оподаткування, а також застосовують різну амортизаційну політику.
EBIT
EBIT (Earnings Before Interest and Taxes) – прибуток до відрахування відсотків та податків. EBIT – це по суті проміжний результат між розрахунком валового та чистого прибутку. EBIT дозволяє провести порівняльний аналіз різних компаній, абстрагувавшись від структури їхнього капіталу (тобто виключивши витрати на обслуговування позикового капіталу ) та впливу різних податкових ставок . Часто EBIT плутають з операційним прибутком, який на відміну EBIT не включає доходи та витрати за іншими операціями.
EBT
EBT (Earnings before taxes) – прибуток до оподаткування. Показник EBT дозволяє об’єктивно порівнювати компанії, які працюють у різних податкових юрисдикціях.
Класифікація прибутку
Залежно від джерел формування прибутку, що використовуються при його обліку, виділяють:
- прибуток від продукції (операційний прибуток);
- прибуток від майна;
- прибуток від позареалізаційних операцій.
Залежно від основних видів діяльності підприємства виділяють такі види прибутку:
- прибуток від операційної діяльності;
- прибуток від інвестиційної діяльності ;
- прибуток від фінансової складової діяльності.
Залежно від складу елементів, що формують прибуток, виділяється:
- маржинальний прибуток ;
- балансовий (валовий) прибуток ;
- чистий прибуток .
З характеру оподаткування розрізняють:
- оподатковуваний прибуток;
- прибуток, що не підлягає оподаткуванню (наприклад, у ряді країн частина прибутку, що реінвестується в основні засоби, не оподатковується).
Залежно від характеру «інфляційної очистки» в управлінській звітності компанії виділяють:
- номінальний прибуток;
- реальний прибуток (відкоригований на індекс інфляції ).
Залежно від характеру використання прибутку виділяють:
- капіталізований прибуток ;
- спожитий прибуток, що йде на виплату дивідендів та інших винагород засновникам та працівникам компанії.
Прибуток одна із найважливіших показників, що у аналізі фінансової стійкості підприємства, і навіть у процесі аналізу інвестиційних проектів. Проте, т.к. Підприємства мають певну галузеву специфіку, і навіть відрізняються розмірами (обсягами), то доцільно розглядати як абсолютні показники прибутку, а й відносні показники, відбивають рентабельність.
Що таке рентабельність?
Рентабельність – це відносний показник, який розраховується як співвідношення прибутку до капіталу, активів чи інших ресурсів підприємства. Рентабельність відбивається як коефіцієнт чи формі відсотка.
Чим вище значення коефіцієнта рентабельності, тим ефективніше компанія використовує наявні ресурси. Якщо коефіцієнт рентабельності має негативне значення, то веде збиткову діяльність.
Зазвичай обчислюється так звана “чиста рентабельність” (тобто у формулі рентабельності в чисельнику використовується чистий прибуток), але в деяких випадках розраховується валова рентабельність (використовується валовий прибуток). Правильніше, звичайно, використовувати кінцевий результат, тобто. чистий прибуток.
У практиці фінансового менеджменту найбільшу популярність набули такі коефіцієнти рентабельності.
ROA – рентабельність активів
ROA (return on assets) – коефіцієнт рентабельності всіх активів, що використовуються, або коефіцієнт економічної рентабельності. ROA характеризує рівень чистого прибутку, який генерують усі активи , що знаходяться на балансі підприємства .
Коефіцієнт рентабельності активів (ROA) показує скільки прибутку на грошовому вимірі загалом приносить 1 грошова одиниця всіх наявних активів організації. Наприклад, якщо за результатами річної фінансової звітності значення ROA становило 0,14, це свідчить у тому, що у кожен долар своїх активів компанія отримує 14 центів чистий прибуток, тобто. норма рентабельності активів становить 14% річних.
Важливо! При підрахунку норми рентабельності у відсотках річних слід врахувати те що, що у фінансової звітності прибуток протягом року відбивається наростаючим результатом. Тому при аналізі проміжної квартальної звітності необхідно застосувати відповідний коригуючий коефіцієнт (наприклад, для піврічної звітності значення коефіцієнта необхідно помножити на 2).
ROE – рентабельність власного капіталу
ROE (return on equity) – Коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності. ROE характеризує рівень прибутковості власного капіталу підприємства міста і перебуває у зоні пильної уваги акціонерів (засновників) підприємства, т.к. відбиває ефективність використання їх інвестиційних вкладень. Від значення ROE в кінцевому підсумку залежить розмір дивідендів, що виплачуються, а також зростання курсової вартості акцій (якщо відбувається капіталізація прибутку), або попросту кажучи — вартість чистих активів компанії.
Високе значення показника ROE свідчить про вищу інвестиційну привабливість компанії. Тому за інших рівних умов така компанія матиме більше потенційних інвесторів, які бажають придбати її акції .
ROS – рентабельність реалізації продукції
ROS (return on sales) – Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції або коефіцієнт комерційної рентабельності. ROS (рентабельність продажів) відбиває прибутковість операційної (виробничо-комерційної) діяльності підприємства.
Рентабельність продажів відображає ефективність поточної операційної діяльності підприємства та результативність його цінової політики. На рентабельність продажів впливає цілий ряд факторів, зокрема асортимент продукції та її затребуваність на ринку, ефективність каналів дистрибуції продукції, стадія життєвого циклу продукту , конкурентоспроможність продукції , рівень конкуренції між товаровиробниками тощо.
ROI – рентабельність інвестицій
ROI (return on investment) – коефіцієнт рентабельності інвестицій. ROI характеризує прибутковість інвестиційної діяльності підприємства, цим відбиваючи її ефективність. Коефіцієнт рентабельності інвестицій показує який прибуток отримує компанія на кожну одиницю здійснених реальних та фінансових інвестицій
ROCC – рентабельність поточних витрат
ROCC (return on current costs) – коефіцієнт рентабельності поточних витрат. ROCC характеризує рівень прибутку, отриманого на одиницю витрат за здійснення операційної (виробничо-комерційної) діяльності підприємства.
ROA, ROE, ROS, ROI, ROCC – це основні коефіцієнти рентабельності. Але на практиці здійснюється розрахунок та інших коефіцієнтів рентабельності та їх варіацій. Наприклад, рентабельність активів може розраховуватися окремо для основних та оборотних фондів , рентабельність інвестицій може розраховуватися окремо для реальних та фінансових інвестицій, рентабельність продажів може розраховуватися окремо для різних видів (груп) товарів тощо.
Застосування тих чи інших показників рентабельності обумовлюється метою майбутнього аналізу. Так, наприклад, при створенні організаційної структури компанії та встановленні KPI може знадобитися проаналізувати рентабельність персоналу. Рентабельність персоналу можна розрахувати як співвідношення чистий прибуток до середньої чисельності персоналу підприємства за аналізований період. Цей показник покаже норму прибутку однією штатну одиницю підприємства. Рентабельність персоналу можна розрахувати як співвідношення чистого прибутку до витрат за персонал (фонд оплати праці та інші витрати). У разі буде розрахована віддача однією одиницю витрачених персонал коштів.
