Валютний ризик це:
- ймовірність того, що зміна курсів іноземних валют призведе до виникнення у компанії збитків унаслідок зміни ринкової вартості її активів та пасивів;
- невизначеність у прибутковості зарубіжного фінансового активу, пов’язана з невідомим заздалегідь курсом, яким іноземна валюта буде обмінюватися на валюту інвестора на момент здійснення угоди у майбутньому.
Слід зазначити, що валютний ризик був із процентним ризиком. Серед основних чинників, які впливають курс валют, можна назвати стан платіжного балансу, рівень інфляції, міжгалузеву міграцію короткострокових капіталів, співвідношення попиту й пропозиції на валюту, і навіть політичні чинники.
Валютний ризик – це ймовірність фінансових втрат у результаті зміни курсу валют, що може статися у період між укладенням контракту та фактичним здійсненням розрахунків за ним.
Валютний ризик містить у собі:
- економічний валютний ризик – для підприємницької організації полягає в тому, що вартість активів та пасивів може змінюватися у більшу чи меншу сторону у зв’язку із можливими змінами валютного курсу. Це також стосується й інвесторів, закордонні інвестиції яких приносять дохід в іноземній валюті;
- ризик перекладу – має бухгалтерську природу і пов’язаний з відмінностями обліку активів та пасивів в іноземній валюті. Якщо відбувається падіння курсу іноземної валюти, в якій номіновані активи, вартість цих активів падає;
- ризик угод – Це ймовірність валютних збитків за конкретними операціями в іноземній валюті. Ризик угод виникає у зв’язку з невизначеністю вартості у національній валюті операції у майбутньому. Цей вид ризику існує як під час укладання торгових контрактів, і при отриманні чи наданні кредитів і полягає у можливості зміни величини надходжень чи платежів під час перерахунку до національної валюти.
Валютний ризик (ризик обмінного курсу, ризик курсових різниць) виникає внаслідок зміни ціни однієї валюти по відношенню до іншої. Інвестори або компанії, які мають активи або ведуть бізнес за межами національних кордонів, наражаються на валютний ризик, який може призвести до непередбачуваних збитків (або прибутків). Багато інституційних інвесторів, таких як хедж-фонди та пайові інвестиційні фонди, а також транснаціональні корпорації використовують форекс, ф’ючерси, опціонні контракти або інші похідні інструменти для хеджування ризику.
Управління валютним ризиком стало набула найбільшої актуальності у 1990-х роках у відповідь на латиноамериканську кризу 1994 року, коли багато країн цього регіону мали зовнішній борг, який перевищив їхню прибутковість і здатність його обслуговувати. Азіатська валютна криза 1997 року, яка почалася з фінансового краху тайського бата, зосередила увагу на ризик обмінного курсу.
Короткі висновки:
- Валютний ризик — це можливість втратити гроші через несприятливі коливання обмінних курсів.
- Компанії та приватні особи, які працюють на зарубіжних ринках, схильні до валютного ризику.
- Інституційні інвестори, такі як хедж-фонди та пайові інвестиційні фонди, а також великі транснаціональні корпорації, хеджують валютний ризик на валютному ринку, а також за допомогою деривативів, таких як ф’ючерси та опціони.
- Валютний ризик можна знизити за рахунок хеджування, що компенсує коливання валютних курсів.
