Контролінг

Контролінг (Сontrolling) – внутрішньофірмова система інтегрованого інформаційного забезпечення планування та контролю.

Концепція контролінгу виникла США наприкінці ХІХ в. У Великобританії під контролінгом розуміється процес вимірювання та моніторингу результатів діяльності компанії в порівнянні з попередньо визначеними цілями, планами, стандартами та бюджетами, а також прийняття необхідних дій, що коректують. У США контролінг означає взагалі діяльність із управління та контролю, спрямовану виконання виробничих операцій відповідно до встановленому плану. У Німеччині під контролінгом (почала застосовуватися з 1970-х рр.) часто розуміють систему управління прибутком підприємства.

Контролінг як інструмент інтегрованого планування та контролю може застосовуватися на підприємствах різної організаційної будови та різної величини. Контролінг є перетворення традиційного фінансового та бухгалтерського обліку в спеціальний облік для управління (managerial accounting). Якщо традиційний облік реєструє факти, що відбулися, причому розрізнено, без зв’язку між ними, контролінг прагне інтегрованого відображення самого ходу діяльності (компанії, підприємства) і повністю звернений до управління, прийняття на основі зібраної інформації конкретних управлінських рішень.

Спеціаліст служби контролінгу (контролер) повинен забезпечити розробку оптимальних планів з урахуванням усіх альтернативних варіантів та орієнтації на взаємоузгодженість дій усіх підрозділів фірми.

Основні завдання контролінгу – інформаційне забезпечення орієнтованих на результат процесів планування, регулювання та контролю (моніторингу) на підприємстві, виконання функцій інтеграції, системної організації та координації.

Основу контролінгу утворюють показники виробничого та фінансового обліку, по можливості організовані в банк техніко-економічних даних. Контролінгова інформаційна система веде контролінг витрат та результатів, інвестицій, постачання, виробництва, логістики та збуту.

Серед інструментів, що використовуються для виконання окремих стратегічних та оперативних завдань контролінгу:

  • Бенчмаркінг – англ. benchmarking (аналіз та порівняння з конкурентами);
  • розробка прогнозних сценаріїв;
  • мережеве планування;
  • вартісний аналіз витрат та результатів;
  • калькулювання;
  • розрахунки економічної ефективності;
  • портфельний аналіз;
  • аналіз точки беззбитковості;
  • імітаційне моделювання та ін.

В організаційному відношенні введення контролінгу призводить до того, що ряд специфічних для західних компаній посад, наприклад, скарбника (фінансового директора) та секретаря (асистента правління) передаються у відання організаційно оформленої служби контролінгу.

У великих компаніях створюються спеціальні структурні одиниці – відділи контролінгу, у малому бізнесі виконання відповідних функцій передається зовнішнім сервісним контролінговим центрам. Завдання внутрішнього аудиту (ревізії) США (на відміну німецької практики) теж входять у функції контроллінгу.

Залишити коментар:

Site Footer