Контракти на різницю – похідний фінансовий інструмент, різновид форвардного контракту, яким постачання базового активу спочатку не передбачено. Натомість продавець і покупець роблять взаємний розрахунок, компенсуючи один одному різницю між ціною, зазначеною в контракті, і котируванням або показником, що фактично склалося.
Наприклад, може бути укладений контракт на різницю, базовим активом якого є біржовий індекс – не обов’язково той, на який існують поширені фінансові контракти. У договорі зазначається ціна одного пункту зміни ціни.
Контракти на різницю можуть укладатися на різні активи. Так, зустрічаються контракти на природні явища, наприклад, на середньомісячну температуру. Зрозуміло, що погоду за таким договором поставити фізично неможливо. Але за контрактом на різницю цього й не потрібно: головне, щоб точно було визначено ціну одного пункту відхилення. І тоді фермер може застрахуватися від неврожаю, а спекулянт отримати прибуток за прийнятий на себе ризик.
Контракти на різницю цін (CFD) – це гнучка та зручна форма інвестування, яка дозволяє інвесторам раціонально отримувати прибуток від зростання або падіння цін на світові фінансові активи – валюти, акції, сировинні товари чи індекси – не несучи при цьому великих витрат. Інвестор може відкрити коротку позицію (продаж фінансового активу), щоб отримати можливий прибуток внаслідок зниження ціни, або відкрити довгу позицію (купівля фінансового активу), щоб отримати можливий прибуток від зростання ціни.
Торгівля контрактами на різницю цін дозволяє інвесторам швидко та прозоро здійснювати прямі інвестиції без сплати високих комісій, що стягуються банками та біржами. Головний принцип є простим: якщо інвестор виявив актив, який, на його думку, недооцінений і незабаром зростатиме в ціні, то він купує цей актив і утримує його доти, доки ціна цього активу не досягне адекватного рівня; і навпаки, щодо відкриття позицій на продаж, необхідно знайти переоцінений актив, який, на переконання інвестора, впаде в ціні, тому він продає його, утримуючи доти, доки не побачить, що ціна даного активу досягла адекватного рівня.
Різниця між ціною при відкритті позиції та ціною при її закритті становить прибуток (звідси і назва контракту на різницю цін). При цьому інвестор ніколи не купує сам базовий актив.
У нашій країні такі контракти досить часто використовувалися на ринку валют, коли коливання курсу гривні були суттєвими. Причому не лише між банками, а й між банками та їхніми клієнтами, що не порушувало валютного законодавства, оскільки постачання валюти спочатку не малося на увазі, а розрахунки відбувалися, виходячи з курсу НБУ. Такі угоди дозволяють, з одного боку, контролювати фінансові ризики, хеджувати їх, з другого – отримувати спекулятивний прибуток.
Контракт на різницю цін (Contract For Difference, CFD) – це угода (гарантійне зобов’язання) між двома сторонами про передачу один одному різниці між поточною вартістю активу та його значенням наприкінці дії договору. Найчастіше термін дії договору не встановлюється та договір може припинятися за заявою лише однієї сторони, якій надано таке право.
Особливості та відмінності контрактів на різницю цін (CFD):
- Основною відмінністю і те, що з торгівлі CFD, сама цінний папір чи інший фінансовий інструмент не купується, тобто. інвестору (трейдеру) не переходять права та зобов’язання з таких паперів/інструментів.
- Ключовою перевагою контракту на різницю цін є те, що трейдер може легко заробляти на падінні цін, а не лише на зростанні, потрібно лише купити CFD контракт SELL.
- Торгівля CFD має маржинальний характер. Тобто трейдер отримує від брокера кредитне плече, збільшуючи цим свій торговий потенціал.
- Також слід зазначити низькі комісії (спред), які практично не є відчутними.
Насправді контракти різницю цін є похідним фінансовим інструментом, який дозволяє отримувати дохід як у підвищенні, і на зниженні ціни базового товару чи цінних паперів. Найчастіше CFD використовують для спекулятивних операцій.
Наприклад, стосовно акцій CFD є похідним від договору купівлі акцій, що дозволяє спекулювати на русі цін акцій, без необхідності оформлення прав власності на ці акції.
Контракти на різницю цін було створено для того, щоб задовольнити запити біржових спекулянтів із малим капіталом. Контракти різниці дозволяють значно розширити сферу діяльності приватних осіб.
Ринок CFD сформувався на початку 90-х років в Англії та спочатку передбачав операції з укладання контрактів на купівлю та продаж пакетів акцій, але без права власності на ці акції. На даний момент контракти на різницю також сформовані на купівлю та продаж товарних ф’ючерсних контрактів та фінансових інструментів.
Зазвичай торгівля CFD відбувається з використанням додаткових кредитних коштів (маржинальна торгівля).
