Імунізація інвестиційного портфеля (portfolio immunization) — один із видів стратегії фінансового інвестування у боргові цінні папери (цінні папери з фіксованим доходом), спрямованої на зменшення відсоткового ризику за портфелем таких фондових інструментів. Суть цієї стратегії полягає у підборі в портфель боргових цінних паперів з періодом погашення, у межах якого відсоткова ставка на фінансовому ринку прогнозується незмінною. Це пов’язано з тим, що зростання відсоткової ставки на фінансовому ринку спричиняє зниження ринкової вартості таких фондових інструментів.
Імунізація облігацій – це інвестиційна стратегія, яка використовується для зниження ризику зміни процентної ставки, приводячи у відповідність дюрацію портфеля облігацій тимчасовому горизонту інвестора. Це здійснюється шляхом фіксування ставки доходу на той час, протягом якого інвестор планує зберігати вкладення, не продаючи його.
Зазвичай відсоткові ставки впливають ціни облігацій у зворотній залежності. Якщо відсоткові ставки зростають, то ціни на облігації падають. Проте коли портфель облігацій «імунізований», інвестор отримує певну ставку доходу протягом усього цього періоду, незалежно від коливань відсоткових ставок. Інакше кажучи, облігація стає несприйнятлива («імунна») до зміни ставок.
Імунізація інвестиційного портфеля полягає у формуванні портфеля активів таким чином, щоб його ціна за змін рівня відсоткових ставок змінювалася так само, як і ціна зобов’язань. Такий портфель буде захищений (імунізований) від зниження ціни порівняно з ціною зобов’язань внаслідок зміни рівня ставок.
Складність і, відповідно, рівень розробленості проблеми імунізації залежать від того, наскільки загальними допускаються умови в наступних двох аспектах:
- характер можливих змін процентних ставок; простий випадок – горизонтальна крива прибутковості та її паралельні зрушення, складний – довільна крива прибутковості та її зрушення довільного вигляду;
- структура зобов’язань; Найпростіший випадок – разовий платіж, складний – потік платежів.
Імунізація одиничного платежу здійснюється в такий спосіб. У ситуації, коли відсутня дисконтна облігація з таким самим терміном, формується портфель облігацій, що має:
- початкову вартість, рівну вартості зобов’язань (тобто портфель вкладаються все залучені кошти);
- дюрацію, рівну строку платежу.
Такий портфель повинен включати облігації, з дюраціями як меншими, так і більшими, ніж термін платежу, а їх частки в портфелі є рішенням системи лінійних рівнянь.
Імунізація потоку платежів (Так звана многоперіодна імунізація) є більш важким, до кінця не дослідженим завданням. Рекомендації щодо формування імунізованого портфеля полягають у тому, що він, як і раніше, повинен мати:
- початкову вартість, рівну вартості зобов’язань;
- дюрацію, рівну дюрації потоку платежів, та додатково:
- розподіл дюрацій активів, що становлять портфель, повинен мати ширший розкид у часі, ніж розподіл дюрацій зобов’язань.
При цьому, як і у разі імунізації одиничного платежу, за інших рівних умов доцільно вибирати портфелі, потік платежів по яких найбільш близький до потоку зобов’язань у сенсі сум та термінів.
Вважається, що імунізацію інвестиційного портфеля здійснено, якщо виконуються такі умови:
- Фактична річна середня геометрична доходність портфеля за весь запланований інвестиційний період (тобто до моменту отримання необхідної суми) повинна бути, принаймні, не нижчою за ту прибутковість до погашення, яка спостерігалася в момент формування портфеля.
- Акумульована сума, отримана інвестором наприкінці періоду утримання портфеля, принаймні, не менша за ту, яку він би отримав, розмістивши початкову інвестиційну суму в банку під відсоток, рівний вихідної прибутковості до погашення, і реінвестуючи всі проміжні купонні виплати за вихідною ставкою відсотка.
