Грошові активи (cash assets) – частина майна господарської організації, яка перебуває у грошовій формі. До грошових активів відносяться готівкові кошти (як у національній, так і в іноземній валютах) у касі, на рахунках у банках, в акредитивах, чекових книжках, а також суми, що перебувають у дорозі: готівка та грошові документи, здані в банк або інкасаторам банку та ще не зараховані за призначенням (наприклад, на розрахунковий рахунок).
Грошові активи підприємства — сукупна сума коштів підприємства, що у його розпорядженні певну дату і є його активи у вигляді готових коштів платежу (тобто. у формі, відповідної умовам абсолютної ліквідності). Грошові активи підприємства складаються з:
- коштів на депозитному рахунку у банку;
- грошей у касі підприємства, призначених на оплату дрібних витрат.
Грошові активи становлять основну частину ліквідних активів підприємства (підприємства). Грошові активи перебувають у постійному господарському обороті та використовуються для платежів за товари та послуги, до бюджету та позабюджетних фондів, платежів за позиками банків, для видачі заробітної плати, пенсій, допомог тощо.
Обсяг коштів, що зберігаються у касах підприємств, обмежується лімітом (див. Касовий ліміт), який встановлюється обслуговуючим комерційним банком виходячи з розміру середньоденних надходжень грошових коштів та з урахуванням специфіки діяльності підприємства відповідно до встановленого порядку ведення касових операцій. Грошові активи становлять найважливішу частину ліквідних активів.
Грошові активи – кошти та зобов’язання сторонніх осіб сплатити даній організації деяку фіксовану суму. Грошові активи відбиваються у балансі підприємства за величиною, яку очікується отримати, на відміну так званих «негрошових» активів, які у балансі за собівартістю; розмежування «грошових» і «негрошових» активів важливо з урахуванням впливу інфляції: для грошових статей балансу визначаються прибутки чи збитки від загальної купівельної спроможності грошей.
Характеризуючи склад фінансових активів підприємства з позицій фінансового менеджменту слід зазначити, що їх трактування ширше, ніж у бухгалтерському обліку, де короткострокові фінансові вкладення розглядаються як самостійний об’єкт обліку та звітності. Це пов’язано з тим, що короткострокові фінансові вкладення є формою резервного зберігання тимчасово вільних коштів і будь-якої миті можуть бути потрібні для забезпечення поточних платежів.
Грошові активи покликані забезпечувати постійну платоспроможність підприємства, тому їх оборот повинен здійснюватися відповідно до спеціально розроблюваної фінансової політики управління грошовими активами.
