Грошова маса

Грошова маса (Money Supply) – номінальне вираження всіх загальновизнаних платіжних коштів, що є у розпорядженні економічних суб’єктів у всіх формах і видах на певний момент часу та використовуються в процесі грошового обігу.

Грошова маса має певний кількісний вираз, складну структуру та динаміку руху. Грошову масу можна розділити на дві основні компоненти: активні грошіякі обслуговують готівковий та безготівковий оборот, та пасивні гроші – Нагромадження, резерви, залишки на рахунках і т.п. На практиці такий поділ закріплюється шляхом розрахунку та використання спеціальних показників – грошових агрегатів, що включають певні види грошових активів, які відрізняються один від одного рівнем ліквідності та відображають обсяг та структуру грошової маси.

Обсяг та динаміка грошової маси характеризує стан економіки, грошового обігу та ринкову кон’юнктуру в цілому. Зміна обсягів грошової маси безпосередньо впливає інтенсивність обороту грошей, формування платоспроможного попиту, на кон’юнктуру ринків. Тому регулювання обсягів та динаміки грошової маси є ключовим напрямом грошово-кредитної політики центрального банку.

Методи визначення величини грошової маси та її елементів змінюються у процесі розвитку грошової системи. Складність розрахунку обсягу грошової маси пов’язана з визначенням видів фінансових активів, що входять до її складу.

Залежно від рівня розвитку грошової та фінансової системи кожна країна самостійно розробляє оптимальну методику оцінки обсягу грошової маси та набір показників її структури. Вибір тієї чи іншої показника структури залежить від цілей його використання.

Сьогодні більшість країн використовують дві методики розрахунку грошової маси. Перша ґрунтується на системі агрегатів, що застосовуються для регулювання національного грошового обігу. Друга базується на використанні методології МВФ, згідно з якою розрахунок грошових агрегатів спрямований на виявлення можливості країни відповідати за своїми зобов’язаннями в рамках існуючого валютного механізму, тобто відображення міжнародної ліквідності країн-членів МВФ. Відповідно до цієї методики всю грошову масу ділять на три основні групи грошових активів:

1. «Гроші», що включають гроші поза банками та гроші до запитання.
2. «Квазігроші» – ліквідні депозити грошової системи, які не використовуються як засіб платежу та включають термінові та ощадні депозити, а також депозити в іноземній валюті.
3. “Широкі гроші” – сукупність агрегатів “гроші” і “квазігроші”.

Національні методики розрахунку грошової маси та її структури у різних країнах світу істотно різняться. Так, ФРС США у структурі грошової маси виділяє два агрегати:

1. М₁ – готівкові, дорожні чеки, депозити до запитання, інші чекові депозити (рахунки NOW та рахунки ATS). Рахунки NOW (negotiable orders of withdrawal accounts) є вкладами до запитання із високим рівнем відсоткового доходу. Рахунки ATS (automatic-transfer-system account) є комбінацією ощадного рахунку, якими виплачуються відсотки залишок, і чекового рахунки, яким проценти не нараховуються;
2. М₂До складу якого включають агрегат М₁ощадні депозити, невеликі термінові депозити (до 100 тис. дол.), баланси взаємних фондів ринку.

З березня 2006 р. ФРС США припинила розрахунок агрегату М₃, а також розрахунок термінових рахунків великих розмірів, операцій РЕПО та позик у євродоларах. Це з тим, що, на думку експертів ФРС, агрегат М₃ не містить додаткову інформацію про економічну діяльність, яку б не відображав агрегат М₂і відіграє істотну роль характеристиці монетарної політики.

З 2002 р. структура грошової маси країн Єврозони представлена ​​наступними агрегатами:

1. М₁ — валюта в обігу (банкноти та монети), а також депозити «овернайт»;
2. М₂ включає М₁термінові депозити з термінами повернення до 2-х років, депозити, які повертають із повідомленням раніше, ніж через 3 місяці;
3. М₃ включає М₂угоди РЕПО, акції (паї) у фондах ринку, боргові цінних паперів з терміном погашення до 2-х років.

Банк Росії визначає грошову масу як сукупність грошових коштів у валюті РФ, призначених для оплати товарів, робіт і послуг, а також для цілей накопичення нефінансовими та фінансовими (крім кредитних) організаціями та фізичними особами – резидентами РФ. Грошова маса (M₂) – один з найважливіших грошових агрегатів, що використовується при розробці економічної політики та встановленні кількісних орієнтирів макроекономічних пропорцій.

До показника грошової маси в національному визначенні включають усі кошти фінансових (крім кредитних) та нефінансових організацій, а також фізичних осіб, які є резидентами Російської Федерації, у готівковій та безготівковій формах у рублях. У складі грошової маси виділяють дві складові:

1. Готівка в обігу (грошовий агрегат М₀) – найбільш ліквідна частина грошової маси, доступна для негайного використання як платіжний засіб. Включає банкноти та монети в обігу.
2. Безготівкові кошти (грошовий агрегат М₂), до складу яких включають залишки коштів фінансових (крім кредитних) та нефінансових організацій та фізичних осіб на розрахункових, поточних, депозитних та інших рахунках до запитання (у тому числі на рахунках для розрахунків з використанням банківських карток) та строкових рахунках, відкритих у банківській системі у валюті РФ, а також нараховані відсотки за ними. Безготівкові кошти, що враховуються на аналогічних рахунках у кредитних організаціях із відкликаними ліцензіями, не входять до складу грошового агрегату M₂.