Сутність фінансових ресурсів підприємства
Матеріальним носієм фінансових відносин виступають фінансові ресурси.
Щоб сформулювати поняття «Фінансові ресурси», необхідно відштовхуватися від поняття «ресурси». Термін «ресурси» походить від французької, і означає допоміжний засіб, тобто щось таке, що може бути використане з певного джерела на певні цілі.
Ресурси виробництва ділять на чотири групи:
- природні;
- матеріальні;
- трудові;
- фінансові.
Перші три є базовими. Фінансові ресурси виникли на ринковому етапі розвитку громадського виробництва. Їх відносять до похідних.
В економічній літературі під терміном “Фінансові ресурси підприємства” прийнято вважати сукупність фондів грошових коштів та кошти у не фондовій формі, що є у розпорядженні підприємства.
Фінансові ресурси мають такі ознаки:
- Фінансові ресурси завжди виражають відношення власності, тобто вони належать або державі, або підприємству, або приватному сектору економіки або населенню;
- Фінансові ресурси завжди мають певне джерело та певне цільове призначення використання;
- Формування та використання фінансових ресурсів завжди має правову основу та регламентується законодавчими та нормативними актами.
Таким чином, фінансовими ресурсами підприємства можна вважати сукупність грошових резервів та надходжень цільового призначення, якими воно розпоряджається на правах власності, оперативного управління або повного господарського відання та використовує їх для здійснення діяльності, передбаченої статутом.
Склад фінансових ресурсів та джерела їх освіти
Структура фінансових ресурсів у тісному зв’язку з вартісною структурою продукції, виробленої підприємством.
Усе фінансові ресурси діляться:
- за джерелами освіти;
- за напрямами використання.
за джерел освіти до складу фінансових ресурсів підприємства входять:
- внески засновників;
- прибуток;
- заробітня плата;
- амортизація;
- цільове фінансування;
- благодійні внески тощо.
Більшість фінансових ресурсів створюється з допомогою прибутку.
за витрат або напрямків використання до складу фінансових ресурсів підприємства входять:
- витрати на розвиток економіки підприємства;
- витрати на соціально-культурні заходи;
- витрати на розвиток науки;
- витрати на обслуговування залучених фінансових ресурсів;
- інші витрати підприємства.
Зрештою, напрями використання фінансових ресурсів можна поділити на три групи:
- поповнення фонду відшкодування;
- формування фонду споживання;
- формування фонду нагромадження.
Джерелами створення фінансових ресурсів є:
- Привласнені кошти: статутний капіталкошти засновників, страхові відшкодуваннякошти міжнародної технічної допомоги, кошти та кредити, отримані без необхідності повернення, бюджетні кошти, передані у розпорядження підприємствам.
- Власні кошти: амортизаційні відрахування, чистий прибуток у національній валюті, іноземна валюта.
- Залучені кошти: тимчасово вільні кошти резервів, що формуються за рахунок чистого прибутку, кошти резерву, що реінвестуються, на виплату дивідендів, перевищення кредиторської заборгованості.
- Позикові кошти: кредити банків, лізинг, товарний кредит, комерційний кредит, факторингкошти, що надходять з бюджету, міністерств на умовах повернення
Однозначно, що фінансові ресурси є грошовим виразом новоствореної власності для підприємства, тобто. джерелом їх формування є ВВП.
Структура грошових фондів підприємства
Найважливішою стороною фінансової складової діяльності підприємств є формування та використання різних фінансових фондів. Через них здійснюється забезпечення господарської діяльності необхідними засобами, а також розширене відтворення, фінансування інновацій, економічне стимулювання; розрахунки із бюджетом, банками.
Грошові фонди підприємства відображаються у його фінансової звітностінасамперед, в активі та пасиві бухгалтерського балансу.
Актив балансу – це майно підприємства, що включає необоротні і оборотні активи.
Пасив балансу – це кошти, згруповані за джерелами за рахунок яких сформовано майно. Пасив балансу поділяється на три групи джерел:
- капітал та резерви;
- Довгострокові зобов’язання;
- Короткострокові зобов’язання.
Грошові фонди підприємств можна поділити на п’ять груп:
- фонди власні кошти:
- статутний капітал;
- Переоцінка поза-обігових активів;
- Додатковий капітал;
- Резервний капітал;
- фонд накопичень;
- нерозподілений прибуток;
- інше;
- фонди позикових коштів:
- кредити банків;
- позички юридичних та фізичних осіб;
- комерційний кредит;
- факторинг;
- лізинг;
- кредиторська заборгованість;
- інше;
- фонди залучених коштів:
- фонди споживання;
- розрахунки за дивідендам;
- Доходи майбутніх періодів;
- резерви майбутніх витрат;
- фонди, утворені за рахунок кількох джерел:
- необоротні активи (джерела – позикові та власні);
- оборотні активи (джерела – власні кошти, кредит, кредиторська заборгованість, залучені кошти);
- інвестиційний фонд (джерела – прибуток, амортизаційний фонд, позикові кошти);
- валютний фонд (джерела – власні та позикові кошти);
- інше;
- оперативні грошові фонди:
- для виплати заробітної плати;
- для виплати дивідендів;
- для платежів до бюджету;
- інше.
Перша група грошових фондів підприємства – це фонди власні кошти. Вони відіграють вирішальну роль у діяльності підприємства, оскільки вимоги щодо їх обсягу та організації суворо визначені.
При організації підприємство повинне мати статутний фонд або статутний капітал, за рахунок якого формуються основні фонди та оборотні кошти.
Статутний капітал – Основне джерело власних коштів підприємства. Сума статутного капіталу акціонерного товариства відображає суму випущених ним акцій, а державного та муніципального підприємства – величину статутного фонду. Статутний капітал змінюється підприємством, зазвичай, за результатами його роботи через рік після внесення відповідних змін до установчих документів.
Наступний вид власних коштів підприємства – Переоцінка поза-обігових активів. Раніше результати переоцінки необоротних активів відображалися на рахунках обліку додаткового капіталу, а в новій звітності – самостійним рядком у тому ж розділі «Капітал та резерви».
Наступним грошовим фондом власних коштів підприємства є додатковий капіталщо включає Емісійний прибуток акціонерного товариства (дохід від продажу акцій за ціною понад номінальної вартості з відрахуванням витрат за їх продаж) тощо. Додатковий капітал акумулює кошти, що надходять підприємству протягом року у цьому напрямі.
Резервний фонд утворюється за рахунок відрахувань від прибутку у розмірі, визначеному статутом чи законодавством.
З власними коштами компанії тісно пов’язане таке поняття, як чисті активи. У світовій практиці їх називають акціонерним капіталом. Чисті активи – це реальні зараз власні кошти підприємства.
Друга група грошових фондів підприємства – Це фонди позикових коштів. У разі ринкової економіки жодне підприємство неспроможна обійтися без позикових коштів. Позичкові кошти у нормальних економічних умов сприяють підвищенню ефективності виробництва, збільшенню рентабельності власних коштів.
Кредиторська заборгованість як економічна категорія, що виражає фінансові відносини між кредитором і боржникомЗа своєю суттю неоднозначна.
Кредиторська заборгованість буває двох видів:
- термінова, т. е. що утворилася відповідно до договору чи основі законодавства, — аванси замовників, попередня оплата, комерційний кредит;
- прострочена, тобто не сплачена у строк заборгованість підприємствам та організаціям, бюджетам, працівникам підприємства.
Третя група грошових фондів підприємства – Це фонди залучених коштів. Такі фонди мають двоякий характер: з одного боку, ці кошти перебувають у обороті підприємства, з іншого – вони належать його власникам та працівникам (дивіденди та фонд споживання). Крім того, ці фонди мають цільовий характер і не є постійними, оскільки витрачаються протягом року. До фондів залучених коштів відносяться доходи майбутніх періодів, що знаходяться в розділі 5 пасиву балансу, резерви майбутніх витрат інші статті.
Четверта група грошових фондів підприємства (Утворених з допомогою кількох джерел) – це фундаментальні фінансові фонди, які включають у собі ряд раніше розглянутих фондів.
Необоротні та оборотні активи є двома складовими всього майна підприємства. Грошові фонди їх формування мають різні джерела.
Інвестиційний фонд призначений у розвиток виробництва. У ньому концентруються: амортизаційний фонд, призначений для простого відтворення основних фондів; фонд накопичень, утворений за рахунок відрахувань від прибутку та призначений для розвитку виробництва; позикові та залучені джерела.
Інвестиційний фонд є джерелом збільшення статутного капіталу підприємства, оскільки вкладення у розвиток виробництва збільшують майно підприємства.
Валютний фонд формується на підприємствах, які отримують валютну виручку від експортних операцій та купують валюту для імпортних операцій. Цей фонд не має самостійного цільового призначення.
Оперативні грошові кошти підприємства, що утворюють п’яту групу грошових фондів, Створюються періодично. Так, двічі на місяць на підприємстві формується фонд для виплати заробітної плати. Для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати підприємство на своєму розрахунковому рахунку накопичує необхідні кошти, а за їх відсутності звертається до банку за кредитом на виплату заробітної плати. Періодично підприємства формують фонд для сплати певних видів податків до бюджетів різних рівнів.
Крім перерахованих для підприємства створюється низку інших фондів коштів: на погашення кредитів банків, освоєння нової техніки, науково-дослідних робіт, відрахувань вищої організації тощо.
