Економічна інформація (economic information) — відомості, що зменшують невизначеність, брак знань, що доповнюють уявлення про соціально-економічні процеси, як у сфері виробництва, так і в невиробничій сфері на всіх рівнях та в усіх органах.
Економічна інформація – інформація про суспільні процеси виробництва, обміну, розподілу, накопичення та споживання матеріальних та інших благ. Це відомості, знання, які витягуються з економічних даних. Інакше висловлюючись, дані власними силами, поки вони представляють цінності на вирішення будь-якої завдання, є інформацією.
Економічна інформація відображає факти виробничо-господарської діяльності за допомогою системи натуральних та вартісних показників. Економічна інформація, як правило, передається та обробляється у формі знаків, що фіксуються на різних речовинних носіях. Сукупність знаків, що використовуються для обміну економічної інформації у певній економічній системі, утворює мову економічної інформації.
Економічну інформацію слід відрізняти від поняття «економічні дані», які є відображенням економічних явищ, записаних певною мовою на конкретних матеріальних носіях (показники, записані в документах, текстах або таблицях), але не пов’язаних з певним завданням або споживачем. Економічні дані тільки тоді стають економічною інформацією, коли укладені в них відомості, використовуються для вирішення певного завдання та зменшують невизначеність умов цього завдання.
Як і будь-яка інформація, економічна інформація досліджується у трьох аспектах: синтаксичному; семантичному; прагматичному.
Синтаксичний аналіз досліджує відносини між знаками, що представляють економічну інформацію, відволікаючись від їхнього змісту та цінності для одержувача. Він встановлює найважливіші параметри інформаційних потоків, включаючи кількісні характеристики, необхідних вибору технічних засобів, здійснюють збор, реєстрацію, передачу, зберігання і переробку економічної інформації.
Семантичний аналіз розглядає зміст економічної інформації та засоби її мовного уявлення (мова людини, комп’ютерні мови), але також не враховує її цінність (тобто фактично розглядає економічні дані).
Прагматичний аналіз здійснюється для визначення корисності економічної інформації в процесі її використання одержувачем для різних цілей та прийняття рішень, тобто прагматичний аналіз застосовується в тих умовах, коли економічні дані перетворюються на економічну інформацію.
Для кожного виду аналізу існують свої кількісні оцінки та критерії. Найбільш суттєвими для практичного застосування є оцінки корисності економічної інформації, оскільки вони дозволяють визначити споживчу цінність інформації, що надійшла з точки зору можливості її використання в процесах прогнозування та управління економікою.
Цінність економічної інформації визначається такою сукупністю її властивостей, як своєчасність, достовірність, змістовність, зручність сприйняття тощо.
Економічна інформація має ряд особливостей, що полегшують застосування комп’ютерних методів аналізу:
- більшість економічних показників вимірюється у кількісному вираженні (вартість, обсяг продукції, прибуток тощо);
- циклічність, характерна більшості виробничих і господарських процесів дозволяє багаторазово використовувати створену програму;
- об’ємність інформаційних потоків (детальна інформація про економічні процеси дозволяє застосовувати математичні моделі для прогнозування та управління ними);
- можливість контролю за достовірністю інформації (передача та обробка економічної інформації здійснюється лише на юридично оформленому носії – документі з підписом, електронному повідомленні з кодом тощо).
p align=”justify”> При комп’ютерній обробці інформація про кожен об’єкт для організації у вигляді бази даних записується у вигляді економічного показника (мінімально можлива смислова одиниця називається «реквізит»). Реквізит характеризує і якісні та кількісні властивості досліджуваних об’єктів. Залежно від цілей економічного аналізу прийнято таку класифікацію економічної інформації:
- за ознаками відображуваних об’єктів;
- за фазами відтворення (інформація про виробництво, розподіл, обмін, споживання);
- за елементами (факторами) відтворення (інформація про засоби виробництва, трудові ресурси, природні ресурси, продукти та послуги);
- по галузях господарства (інформація про промисловість, сільське господарство, торгівлю, будівництво і т.д.);
- за призначенням у процесі управління: керуюча (доведення до виконавців рішень, що підлягають виконанню), що інформує (реалізація зворотного зв’язку в системі управління).
Усередині цих класів поділяють інформацію:
- за ознакою функції управління, результатом якої є (облікова, звітна, планова, прогнозна, нормативна, фінансова тощо);
- за місцем виникнення (вхідна; зведена; вихідна);
- за ступенем відповідності (достовірна, недостовірна, своєчасна, невчасна, корисна, хибна, надмірна);
- по відношенню до процесів обробки та зберігання (вихідна (необроблена), проміжна, результатна);
- за ступенем стабільності (постійна (умовно-постійна), змінна);
- за ступенем охоплення повноти даних (суцільна (повна), вибіркова).
Основні напрямки досліджень у галузі економічної інформації:
- найбільш адекватне відображення економічних об’єктів та процесів;
- розвиток економіко-математичних методів та моделей обробки економічної інформації;
- створення системи економічної інформації, що задовольняє потреб управління сучасною економікою.
За призначенням у процесі управління громадським виробництвом економічна інформація поділяється на керуючу та інформаційну (наприклад, обліково-статистичну). Керівна економічна інформація складається з рішень, що доводяться до відома виконавців, або у формі прямих наказів, планових завдань (тобто «директивно-адресних показників»), або у формі економічних і моральних стимулів, що мотивують поведінку виконавців (об’єктів управління). Поінформована економічна інформація (Насамперед втілена у звітних показниках) виконує в економічній системі функцію зворотного зв’язку: це відомості про результати виконання рішень, стан керованого об’єкта і т.д., з урахуванням яких приймаються нові рішення, тобто. здійснюється подальший процес керування.
Залежно від можливості використання та цінності інформації для прийняття управлінського рішення, вона поділяється на корисну, надмірну та хибну. Корисна економічна інформація характеризується достовірністю, повнотою, своєчасністю, доступністю обробки. Хибна економічна інформація виникає при помилках у зборі, обробці та передачі даних. Надмірна інформація – інформація, яка не потрібна для ухвалення рішення. Вона буває двох видів: відомості, які мають відношення до змісту прийнятих рішень, і відомості, що надходять обсягом, недоступному для своєчасної обробки органом управління.
За ступенем обробки та місцем в інформаційному процесі економічну інформацію можна поділити на первинну та похідну. Первинна економічна інформація — це хіба що сировину у процесі переробки інформації: вона видобувається шляхом безпосереднього спостереження, реєстрації подій, що відбуваються, тобто. прямого збору та сприйняття даних. Похідна економічна інформація – Продукт тієї чи іншої її переробки.
Економічна інформація поділяється також на постійну, умовно-постійну та змінну. Однак цей поділ має умовний характер; наприклад, для підприємств норми витрати матеріалів є умовно-постійною інформацією, а для вищого органу, який планує виробництво на перспективу, – це інформація змінна.
Система економічної інформації країни охоплює як керуючу інформацію (планову і нормативну), і інформує: оперативний виробничий облік, бухгалтерський облік, банківську інформацію, статистику. В економіці звертаються мільярди економічних показників. Завдання кожного органу управління будь-якої системи управління, включаючи автоматизовані, полягає в тому, щоб витягти з цих показників максимум корисної економічної інформації для прийняття рішень.
Слід зазначити, що у управлінні народним господарством та її елементами (фірмами) застосовується як економічна інформація, а й суспільно-політична, науково-технічна та інші види інформації.
