Економічна кон’юнктура (Фр. conjoncture, англ. situation, state of business) – сукупність взаємозалежних умов, що характеризують ситуацію, стан речей в економіці.
Економічна кон’юнктура – стан економіки, рівень економічної активності, що характеризуються рухом цін, процентних ставок, валютного курсу, заробітної плати, дивідендів, а також динамікою виробництва та споживання.
Розрізняють загальноекономічну кон’юнктуру та кон’юнктуру окремих ринків.
Основні показники економічної кон’юнктури – динаміка виробництва та будівництва, стан внутрішньої та зовнішньої торгівлі, динаміка зміни цін, зміни відсоткових ставок та курсів цінних паперів, співвідношення та зміна чисельності зайнятих та безробітних, динаміка грошових доходів населення, фази циклу.
Економічна кон’юнктура стосовно кредитно-грошових відносин характеризується умовами кругообігу і обороту капіталу, що складаються, грошового обігу, кредитних відносин, попиту і пропозиції на ринку капіталів. Її показники – динаміка рівня цін, інфляції, обсяг операцій на фінансовому ринку, розмір позикового відсотка, стан бюджетного дефіциту, ліквідність банків та ін.
Вивченням економічної кон’юнктури займаються спеціальні НДІ, органи статистики та інші економічні організації. На основі такого вивчення надходить оперативна інформація про динаміку попиту та пропозиції на капітал, тенденції розвитку грошового ринку та причини змін, що відбуваються. Отримана інформація використовується при складанні прогнозів та при розробці кредитно-грошової політики.
Кон’юнктура ринків – вивчення суб’єктом господарювання економічної ситуації на конкретних ринках активів, товарів та послуг у рамках маркетингових досліджень для вироблення стратегії.
