Диференціація доходів

Диференціація доходів (income dispersion) — ступінь нерівномірності доходів, одержуваних різними верствами та групами населення і, відповідно, забезпеченості їх життєвими благами. Вимірюється за допомогою таких показників, як коефіцієнт Джіні, фондовий коефіцієнт (співвідношення середніх доходів 10% найбагатших і 10% найбідніших сімей), кількість (відсоток) сімей, що перебувають за межею бідності та ін.

Диференціація доходів – відмінності у рівнях доходів населення. Диференціація доходів тісно пов’язана з поняттями соціальної рівності та нерівності. Прагнення рівності у доходах, що втілює на думку багатьох, соціальну справедливість, завжди супроводжується падінням економічної ефективності, т.к. у подібній ситуації пропадає стимул ефективно працювати як бідному (суспільство все одно забезпечить матеріальну підтримку), так і багатому (суспільство все одно вилучить частину доходів у вигляді податків).

Нерівність у доходах стимулює трудову активність і забезпечує економічну ефективність, але супроводжується соціальною несправедливістю як значної диференціації доходів. Надмірні контрасти у доходах, отже, й у споживанні населення порушують рівновагу між попитом і пропозицією, є основою виникнення економічних, соціальних і політичних криз.

Узагальнення досвіду країн світу свідчить про те, що чим нижчий рівень економічного розвитку країни, тим вищий рівень диференціації доходів. Вона збільшується у періоди економічних криз та воєн. Реальні умови зменшення диференціації доходів населення створюються з допомогою щодо високих стійких темпів економічного зростання та підвищення економічної ефективності виробництва. У умовах зростання обсягів національного доходу попередньому періоді дозволяє без особливих конфліктів ділити і збільшувати доходи і підприємців, і найманих працівників, і держави.

В даний час існує чотири основні погляди на справедливість розподілу:

  1. Егалітаристський – всі члени суспільства отримують рівні блага.
  2. Роулсіанський – максимізується корисність для менш багатих шарів.
  3. Утилітаристський – максимізується сумарна корисність для всіх членів суспільства.
  4. Ринково-орієнтований – справедливість встановлюється ринком.

Українське суспільство внаслідок соціально-економічних та політичних змін останніх років характеризується різкою диференціацією доходів населення. Негативне ставлення до диференціації доходів обумовлено тим, що доходи верхнього, багатого прошарку населення є результатом перерозподілу власності та фінансових джерел, а не ефективного господарювання у вітчизняному виробництві.

(Див. також Крива Лоренца, Коефіцієнт Джіні)

Залишити коментар:

Site Footer