Податкова знижка (tax allowance) – вид податкової пільги, що надається об’єктом оподаткування. Спрямована на скорочення податкової бази. Податкова знижка – це витрати платника податків, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг), у яких дозволено зменшити його річний оподатковуваний доход.
Як правило, податкова знижка пов’язана не з доходами, а з витратами платника податків. Наприклад, за податками на прибуток і доходи платник податків має право зменшити прибуток, що підлягає оподаткуванню (оподатковуваний прибуток), на суму вироблених ним витрат на різні цілі (перерахування до благодійних фондів, установ освіти, охорони здоров’я, культури, витрати на природоохоронні заходи тощо) .).
Залежно від впливу на результати оподаткування податкові знижки поділяються на лімітовані (розмір знижок обмежений прямо чи опосередковано) та нелімітовані (податкова база може бути зменшена на всю суму видатків платника).
Як і податкові вилучення, залежно від обмежень щодо суб’єктів оподаткування податкові знижки можуть бути загальними (незалежними від суб’єктивних ознак платника податків) та спеціальними, що застосовуються до певних груп та категорій платників податків.
Податкові знижки є одним із елементів податкової політики та переслідують соціальні та економічні цілі.
Найбільш поширені податкові знижки для наступних видів податків:
- податок на доходи фізичних осіб (неоподатковуваний мінімальний дохід, знижка для певних категорій платників: літніх, одиноких, сімейних, малолітніх дітей тощо);
- податок на прибуток організацій (знижки на капіталовкладення, знижки за експорт тощо).
