Витратний ліміт — гранична сума коштів, доступна власнику банківської картки протягом певного періоду скоєння операцій із використанням банківської картки.
Як правило, у банківських тарифах та умовах обслуговування поняття «Витратний ліміт» використовується в кількох сенсах. Місячний видатковий ліміт означає максимальну суму коштів, які клієнт може витратити протягом місяця, денний витратний ліміт — протягом дня.
Якщо максимальні суми на день та місяць банком не обмежуються, то видатковий ліміт за картою залежить від її типу. По дебетової карті ліміт дорівнює величині коштів клієнта (тобто клієнт може витратити лише гроші). За кредитною карткою він дорівнює величині коштів клієнта плюс кредитний ліміт. Наприклад, якщо на кредитну картку з лімітом кредитування $5 тис. клієнт покладе $2 тис. власних коштів, то видатковий ліміт за такою карткою становитиме $7 тис. Природно, видатковий ліміт у такому розумінні — величина змінна, і він залежатиме від кількості власних коштів клієнта .
Ліміт за кредитною карткою може бути встановлений за допомогою надання як одноразового кредиту, так і у вигляді відновлюваної кредитної лінії. При одноразовому кредиті, за кредитною карткою встановлюється конкретна сума, прописана кредитному договорі, яку можна зняти як повністю, і частково. А при кредитній відновлюваній лінії, позичальник має право багаторазово користуватися позиковими коштами в рамках встановленого кредиту за умови їхнього регулярного погашення у встановлений кредитним договором термін. Так, знімаючи певну суму, сума доступного кредиту по карті на цю суму зменшується. Коли ж позичальник здійснив платіж поповнення кредитної картки, то кредитний ліміт по карті, доступний витрат, автоматично збільшується у сумі виробленого поповнення.
Витратний ліміт дозволяє обмежити фінансові можливості фізичної чи юридичної особи (наприклад, за корпоративною карткою).