Винагорода

Винагорода — звичайна, основна або мінімальна заробітна плата або звичайна, основна або мінімальна платня та будь-яка інша винагорода, що надається прямо або опосередковано, у грошах або в натурі роботодавцем працівникові через виконання останнім будь-якої роботи.

Винагорода грошова – Фінансова оплата праці працівників у вигляді заробітної плати та преміальних виплат, яка залежить від кількості та якості праці.

При комісійній винагороді торгових працівників оплата праці залежить від фінансового обороту, від фінансової виручки під час продажу товарів.

Винагорода агентська — оплата агентських посередницьких послуг із продажу, реклами чи купівлі товару.

Винагорода депресивна – Система, що передбачає зменшення суми винагороди посереднику залежно від обсягу реалізації.

Винагорода лінійна — система, за якої посередник отримує певний відсоток з обороту без будь-яких змін залежно від обсягу реалізації.

Винагорода прогресивна — за якого зі зростанням обсягу реалізації збільшується відсоток винагороди.

Винагорода, пов’язана з активом, що орендується. — очікування прибуткової роботи протягом терміну служби активу та виграшу від підвищення його вартості або від його залишкової вартості.

Винагорода – У рамках теорії мотивації – це все, що людині може здаватися цінним. Якщо проаналізувати всі винагороди за принципом виникнення джерела, можна виділити їх основні види: внутрішні і зовнішні винагороди.

Зовнішньою винагородою називається спосіб, з якого підприємство може надавати певний вплив на індивіда та її поведінка на робочому місці. Ці способи поділяються:

  • формою впливу – матеріальне винагороду чи моральне (грамота, подяку керівництва тощо.);
  • за методом виміру – натуральна винагорода або фінансова;
  • за способом виплати – пряма винагорода (зарплата працівника) та непряма (подарунки компанії, різні пільги тощо);
  • за термінами отримання персоналом – поточні (отримання зарплати), одноразові (винагороди наприкінці робочого року, нагороди за особливі доручення тощо) та періодичні (нарахування преміальних);
  • за періодом тривалості – довгострокову або короткострокову винагороду;
  • за обов’язковістю нарахування – обов’язкові (зарплата працівника, отримання відпускних чи лікарняного тощо) та необов’язкові (додаткові пільги);
  • за джерелами походження – корпоративні винагороди чи державні;
  • за правовими формами – складання нормативних актів, підписання трудових договорів тощо.

Внутрішньою винагородою називається стан психологічного задоволення від виконаного завдання та усвідомлення значущості свого трудового внеску. До таких винагород можуть належати: залучення працівників до прийняття важливих рішень, розширення повноважень, збільшення відповідальності, можливість просування службовими сходами тощо.

Залишити коментар:

Site Footer