Поворотний лізинг (оренда) (lease-back) – господарська операція підприємства, що передбачає продаж основних фондів фінансовій установі (банку, страховій компанії тощо) з одночасним зворотним отриманням цих основних фондів підприємством в оперативний чи фінансовий лізинг.
Поворотний лізинг – це вид лізингової угоди. За такої операції лізингоодержувач одночасно виступає і продавцем лізингового майна. Простіше кажучи, організація продає своє майно (виробниче обладнання, нерухомість, спецтехніку або транспорт) лізингової компанії та одночасно укладає з нею договір, за умовами якого отримує це майно в оренду.
При оформленні договору зворотного лізингу організація вносить аванс на власні кошти лізингодавцю, зазвичай у вигляді 30% вартості предмета лізингу. Право власності на майно переходить до лізингодавця на весь термін дії договору. Протягом цього часу лізингоодержувач виплачує лізинговій компанії щомісячні платежі. Після закінчення договору майно знову перетворюється на власність організації.
Така схема лізингової угоди дозволяє організації:
- зняти з балансу актив, але продовжувати його використовувати, оскільки зміна власника відбувається лише документально;
- віднести лізингові платежі до статті витрат і знизити цим базу оподаткування з податку на прибуток;
- витратити отримані гроші від продажу майна на свій розсуд (на збільшення оборотних коштів або покриття їх нестачі, на модернізацію виробництва або закупівлю нового обладнання тощо).
Як правило, зворотний лізинг розрахований на тривалий термін. У середньому договори укладаються терміном від року до п’яти років, залежно від типу майна і його зносу. Наприклад, що дорожче майно, то довше буде термін дії договору лізингу.
Варто зазначити, що при такому вигляді лізингової угоди у разі порушення умов договору лізингодавець має право розірвати його, а майно залишити собі.
Поворотний лізинг організації часто використовують із оптимізації оподаткування. Проте, у свою чергу, податкові органи ретельно перевіряють угоди такого роду, особливо якщо її учасники взаємопов’язані компанії. Якщо в ході перевірки податківці визнають, що угода укладена тільки з метою зменшення бази оподаткування лізингоодержувача, то йому можуть відмовити в податкових відрахуваннях та відшкодуванні ПДВ або, якщо вони були вже отримані, вимагати від нього їх компенсації з урахуванням штрафів та пені. Тому організації перед тим, як укласти договір лізингу, необхідно ретельно підготувати його економічне обґрунтування.
