Вилучення грошей з обігу (withdrawal of money from circulation) – це операція з виведення з обігу частини грошових знаків. Поруч із грошової емісією є елементом регулювання грошового обращения. Здійснюється у періоди скорочення виробництва товарів та послуг, у післяінфляційний період стабілізації економіки, коли потрібно вилучити зайву частину грошей, що чинить інфляційний тиск. Вилучення у міру зношування монет або паперових грошей, що перебувають у обігу, є елементом регулювання грошового обігу і не впливає на загальний обсяг грошей у обігу.
Вилучення грошей з обігу – елемент емісійно-касового регулювання, характерною рисою якого є перерахування грошей з оборотної каси банків резервні фонди Центрального банку. По суті, вилучення грошей з обігу — це спосіб здійснення грошово-кредитної політики з метою скорочення грошової маси.
Вилучення грошей з обігу здійснюється з метою скорочення грошової маси для збереження або підвищення курсу валюти, зниження інфляції, заміни грошей одного виду на інші та усунення фальшивих грошей.
