Внутрішній аудит

Внутрішній аудит (Internal Audit) — система внутрішнього контролю, що включає всі внутрішні правила та процедури, запроваджені керівництвом банку для досягнення головної мети — забезпечення ефективного функціонування банку, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та ефективного використання активів, повноти та точності бухгалтерського обліку, запобігання помилкам та фальшування. Внутрішній аудит є складовою системи внутрішнього контролю та аудиту банку, є незалежною оцінкою системи внутрішнього контролю.

Основними завданнями внутрішнього аудиту є: здійснення на постійній основі нагляду за функціонуванням систем внутрішнього контролю, оцінка ступеня їх ефективності, надійності та ефективності систем управління ризиками, виявлення недоліків, розробка пропозицій щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю та аудиту.

Внутрішній аудит є незалежною експертною діяльністю служби внутрішнього аудиту банку, яка полягає у проведенні перевірок та здійсненні оцінки та складається з наступних елементів:

  • системи внутрішнього контролю фінансової установи;
  • фінансової та господарської інформації;
  • економічності та продуктивності діяльності фінансової установи;
  • дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог.

Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» служба внутрішнього аудиту є органом оперативного контролю наглядової ради банку, на який покладено виконання наступних функцій:

  1. нагляд за поточною діяльністю банку;
  2. контроль за дотриманням законів, нормативно-правових актів Національного банку України та рішень органів управління банку;
  3. перевірка результатів поточної фінансової складової діяльності банку;
  4. аналіз інформації про діяльність банку, окремих працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами тощо;
  5. надання наглядовій раді висновків та пропозицій за результатами перевірок;
  6. інші функції, пов’язані з наглядом та контролем над діяльністю банку.

Внутрішній аудит слід розглядати як процес незалежної, об’єктивної перевірки та надання консультацій з метою підвищення ефективності операцій банку. Внутрішній аудит допомагає банку досягти поставлених цілей шляхом забезпечення систематичного дисциплінованого підходу до оцінки та підвищення ефективності процесів внутрішнього контролю, управління ризиками та корпоративного управління.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про аудиторську діяльність», аудит — це перевірка бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Внутрішні аудитори оцінюють найбільш ризикові види діяльності банку. Ризик важливо не тільки виявити, а й визначити його розмір, а також здійснювати постійний контроль над тенденціями зміни величини ризику та розробити комплекс заходів щодо його мінімізації.

Якщо внутрішньогосподарський контроль здійснюється всіма організаційними, економічними та технічними службами на безперервній основі та охоплює всі напрямки фінансово-господарської діяльності банку, то внутрішній аудит здійснюється періодично лише фахівцями-аудиторами за конкретним напрямом чи об’єктом.

Основними видами внутрішнього аудиту є запобіжний, оперативний, післяопераційний та стратегічний фінансово-господарський контроль.

Обов’язком внутрішніх аудиторів є перевірка системи контролю, яка спрямована на розробку політики банку в рамках чинного законодавства задля досягнення його програмних цілей, а також оцінки економічності та ефективності операцій банку. Для цього служба внутрішнього аудиту вивчає систему контролю над активами та пасивами банку, аналізує ситуації ризику та заходи щодо запобігання банкрутству, варіанти інвестиційної політики банку, форми впровадження економічно доцільних операцій та послуг.

Враховуючи запобіжну та стратегічну роль внутрішнього аудиту, можна виділити такі його найважливіші функції:

  • перевірка достовірності обліку надходження, використання, вибуття та нарахування зносу основних засобів та нематеріальних активів;
  • достовірність розмежування за вартістю таких засобів праці, як малоцінні та швидкозношувані предмети та основні засоби;
  • перевірка достовірності та правильності відображення в обліку різних видів господарських матеріалів та малоцінних предметів;
  • правильність та законність касових операцій;
  • дотримання правил виконання валютних операцій;
  • законність та достовірність відображення в обліку та звітності кредитних та розрахункових операцій;
  • правильність відображення в обліку та звітності цінних паперів, у тому числі боргових;
  • достовірність та правильність відображення в обліку та звітності грошових коштів на розрахункових, поточних, депозитних, вкладних, кредитних та інших рахунках;
  • достовірність віднесення витрат за рахунок собівартості або власного прибутку, що залишається у розпорядженні банку;
  • правильність нарахування та використання коштів на рекламні та представницькі витрати;
  • перевірка повноти, правильності та достовірності відображення в обліку доходів та фінансових результатів;
  • правильність відрахувань до різних бюджетних та позабюджетних фондів;
  • правильність нарахування та сплати податків;
  • всебічний аналіз фінансових операцій, активів (прибуткових та недохідних), пасивів (власних та залучених), доходів та витрат, прибутку (збитків), рентабельності та дотримання відповідних нормативів.

З метою здійснення внутрішнього аудиту банки створюють службу внутрішнього аудиту, що є органом оперативного контролю наглядової ради банку. Вона підпорядковується наглядовій раді банку, звітує перед ним та діє на підставі положення, затвердженого наглядовою радою.

(Див. Операційно-технологічний ризик, Стандарти внутрішнього аудиту у банку).

Залишити коментар:

Site Footer