Внесок із капіталізацією відсотків

У депозитній лінійці практично кожного комерційного банку є такий продукт як вклад із капіталізацією відсотків. Вкладник, розміщуючи у банку свої «кровні», прагне отримати максимальну вигоду, тому розмір процентної ставки за вкладом є ключовим критерієм вибору тієї чи іншої виду вкладу. Однак, крім розміру процентної ставки, на кінцевий фінансовий результат впливає метод нарахування відсотків.

У цій статті ми розберемося, що таке внесок із капіталізацією відсотків, розглянемо формулу нарахування складних відсотків із конкретними прикладами, а також виділимо основні переваги та недоліки капіталізації вкладу.

Що таке внесок із капіталізацією відсотків?

Внесок із капіталізацією відсотків – це різновид банківського вкладу, у якому застосовується формула нарахування складних відсотків, тобто. відсотки, нараховані в розрахунковому періоді, додаються (капіталізуються) до початкової суми вкладу, збільшуючи цим базу для нарахування у наступному розрахунковому періоді. Власне, у цьому полягає основна перевага капіталізації вкладу – відбувається «нарахування відсотків на відсотки».

За класичним (простим) вкладом відсотки після нарахування виплачуються вкладнику, а, по вкладу з капіталізацією – додаються до суми вкладу.

При виборі вкладу з капіталізацією слід звернути увагу до розрахунковий період, тобто. те, як часто відбувається капіталізація. Як правило, капіталізація відсотків відбувається щомісяця, але можливі інші варіанти. Наприклад, за довгостроковими вкладами капіталізація може здійснюватися щокварталу чи раз на півроку. За короткостроковими вкладами капіталізація може здійснюватися щотижня чи подекадно.

Формула капіталізації відсотків

Класична формула капіталізації відсотків (формула складних відсотків) має такий вигляд:

D = D0 * (1 + r)n

де
D – сума вкладу (з нарахованими відсотками) після закінчення терміну дії договору вкладу (тобто сума, яку зрештою отримає вкладник «на руки»);
D₀ – Початкова сума вкладу;
r – Відсоткова ставка по вкладу;
n – Кількість періодів нарахування (періодів капіталізації).

Декілька зауважень до вищенаведеної формули:

1. Процентна ставка має застосовуватися як коефіцієнта, тобто. її значення необхідно розділити на 100. Наприклад, якщо значення процентної ставки становить 12%, то розрахунку необхідно використовувати коефіцієнт 0,12.
2. Значення відсоткової ставки необхідно спричинити період капіталізації. Наприклад, якщо капіталізація здійснюється щомісяця, то річну відсоткову ставку необхідно призвести до місячної норми. У нашому випадку, при процентній ставці в 12% річних для розрахунку буде використовуватися 1% (12% річних ділимо на 12 місяців). І не забуваємо про пункт 1 (розділити на 100, тобто у формулі потрібно буде використовувати 0,01).
3. Кількість періодів капіталізації визначається виходячи із загального терміну дії договору вкладу та періодичності капіталізації. Наприклад, за вкладом на 1 рік із щомісячною капіталізацією кількість періодів капіталізації складе 12, а для вкладу на 2 роки із щоквартальною капіталізацією – 8 (2 роки по 4 квартали).

Розглянемо приклад. Вкладник розмістив 100 тис. на 1 рік із щомісячною капіталізацією під 12% річних. Після закінчення терміну дії вкладу він отримає:

100 000 * (1 + 0,01)12 = 112 682,50

Якщо капіталізація буде щоквартально, то сума становитиме:

100 000 * (1 + 0,03)4 = 112 550,88

За вкладом без капіталізації та виплатою відсотків наприкінці терміну вкладник отримає 112 тис. грн.

Ми розглянули найпростіший варіант формули складних відсотків. Але на практиці все відбувається дещо інакше і пов’язано це насамперед з тим, що в операційних системах банків нарахування відсотків зазвичай відбувається щодня. Не плутайте поняття «нарахування» та «капіталізація». Банк щодня нараховує відсотки, а після завершення календарного місяця (або іншого розрахункового періоду, тобто періоду капіталізації) всю суму нарахованих відсотків додає до суми вкладу. «Так, у чому ж каверза?» – Запитайте ви. А він криється в деталях. Наприклад, за щомісячної капіталізації за січень відсотки будуть нараховані за 31 день, а за лютий – лише за 28 (або 29 у високосний рік). Тому, для коректніших розрахунків застосовується така формула:

де
D – Сума вкладу (з нарахованими відсотками) після закінчення терміну дії договору вкладу;
D₀ – Початкова сума вкладу;
r – Відсоткова ставка за вкладом, % річних;
k – Кількість днів у періоді капіталізації;
T – Кількість днів на рік;
n – Кількість періодів нарахування (періодів капіталізації).

У нашому випадку при застосуванні цієї формули отримаємо наступний результат:

Моменти, на які слід звернути особливу увагу при розрахунках:

1. Уважно читайте умови договору вкладу, особливо щодо того, як банк здійснює нарахування відсотків. Наприклад, банк може враховувати перший день вкладу та не враховувати останній (день видачі), може не враховувати і перший та останній день; може використовувати фактичну кількість днів на рік (365/366) або умовну (360). У кожному банку свої правила і ґрунтуються вони на обліковій політиці банку.
2. Якщо відсотки за вкладом оподатковуються та банк є податковим агентом, не забувайте зменшити суму нарахованих відсотків на ставку оподаткування.

Взявши до уваги викладені в цій статті моменти, ви з легкістю зможете самостійно зробити необхідні розрахунки та перевірити суму нарахованих та виплачених вам відсотків. Робота банків не є бездоганною, банально може статися збій у ІТ системах при нарахуванні відсотків або в справу втрутиться людський фактор (операціоніст некоректно заповнить дані в системі за вашим вкладом) тощо. Тому перевірка розрахункових даних ніколи не зашкодить.

Переваги та недоліки вкладів із капіталізацією відсотків

Переваги капіталізації відсотків:

1. За інших рівних умов досягається вища прибутковість за вкладеними коштами. Як правило, навіть нижча номінальна відсоткова ставка при капіталізації здатна забезпечити більш високий дохід (виходить більш висока ефективна ставка відсотка).
2. Економія часу – капіталізація здійснюється банком автоматично, від вкладника не потрібно вчинення додаткових дій. Наприклад, за звичайним вкладом з правом поповнення також можна суму нарахованих та отриманих відсотків направити на капіталізацію вкладу, але для цього потрібно вчинення певних дій (відвідування відділення, у деяких випадках – укладання додаткової угоди до договору, внесення готівки через касу або списання з рахунку і т.п. .п., хоча сучасні можливості дистанційного банківського обслуговування дозволяють суттєво спростити ці процедури), а також іноді існують граничні значення сум поповнення вкладу.

Недоліки вкладів із капіталізацією відсотків:

1. Як правило, розмір процентної ставки за вкладами з капіталізацією дещо нижчий, ніж у класичних вкладах (актуально у разі часткового зняття частини вкладу на ранніх термінах дії договору, безумовно, якщо така можливість передбачена умовами угоди).
2. Цей тип вкладу підходить тим, хто планує мати «щомісячну копійку на кишенькові витрати», т.к. фактична виплата процентів відбудеться лише після закінчення терміну дії договору.