Валютно-фінансові та платіжні умови міжнародного кредиту

Валютно-фінансові та платіжні умови міжнародного кредиту – Умови, зафіксовані в кредитній угоді в результаті переговорів кредитора та позичальника. За її узгодженні проявляється і враховується протилежність інтересів обох сторін. Вони включають такі основні елементи:

  • валюту кредиту;
  • валюту платежу;
  • суму;
  • термін;
  • умови використання та погашення;
  • вартість;
  • вид забезпечення;
  • методи страхування ризиків

На вибір валюти кредиту впливає низка чинників, зокрема. ступінь її стабільності, рівень процентної ставки та інфляції, практика міжнародних розрахунків. Валюта кредиту може збігатися з валютою платежу (наприклад, «м’які» позики, надаються у валюті кредитора, погашаються валютою країни позичальника).

Сума (ліміт) фірмового кредиту фіксується у комерційному контракті, а сума банківського кредиту (див. Кредитна лінія) визначається кредитною угодою або шляхом обміну телексами (при короткостроковому кредиті).

Кредит може надаватися траншами (частками), що розрізняються за своїми умовами. Для визначення ефективності міжнародного кредиту обчислюється не лише його повний (включає періоди використання, погашення та пільговий період), а й середній (включає половину періоду використання та погашення та повністю пільговий період кредиту) терміни.

За умовами погашення розрізняють кредити з рівномірним, нерівномірним та одноразовим погашенням.

Договірні елементи вартості кредиту, зумовлені угодою, включають:

  • відсотки (див. Процентні ставки за терміновими кредитами);
  • витрати на оформлення застави та гарантії;
  • різні комісії (див. Комісійну винагороду).

До прихованих елементів вартості кредиту відносять додаткові витрати, пов’язані з отриманням та використанням міжнародного кредиту та не згадані в угоді. В тому числі:

  • завищені ціни товарів за фірмовими кредитами;
  • гарантійні депозити;
  • вимога страхування кредиту у певній страховій компанії;
  • завищення банківських комісій.

Деякі елементи вартості кредиту не піддаються фінансовій оцінці, хоча дорого коштують позичальнику.

З метою забезпечення міжнародного кредиту застосовують:

  • фінансово-товарне забезпечення;
  • юридичне забезпечення;
  • відкриття цільових накопичувальних рахунків;
  • заставу активів;
  • переуступку прав за контрактами та ін.

Для зіставлення умов кредиту використовується показник грант-елемент (пільговий елемент). При визначенні умов кредиту кредитор виходить із кредитоспроможності, тобто. Можливості позичальника отримати кредит, і платоспроможності – його можливості своєчасно і повністю оплатити свої зобов’язання за позикою. Для захисту від кредитних, валютних, страхових та інших ризиків розроблено різноманітні методи.

(Див. Страхування експортних кредитів, Захисні застереження, Ризики у міжнародних валютно-кредитних та фінансових відносинах).

Залишити коментар:

Site Footer