Валюта платежу (currency of payment) – грошова одиниця, у якій за узгодженням сторін має бути погашено зобов’язання імпортера за зовнішньоторговельним контрактом чи позичальника за міжнародним кредитом.
Термін “валюта платежу” використовується у зовнішньоекономічній діяльності. Визначення валюти платежу та валюти ціни за контрактом є однією з істотних умов скоєння зовнішньоторговельної угоди.
Валютою платежу може бути будь-яка валюта, узгоджена між продавцем та покупцем. Вибір валюти платежу здійснюється з урахуванням багатьох факторів: динаміки валютного курсу, традицій, методів валютного регулювання та валютного контролю. У міжнародних розрахунках найчастіше валютою платежу є жорсткі валюти: американський долар, євро, фунт стерлінгів, японська єна. Набули поширення також міжнародні рахункові грошові одиниці, наприклад, спеціальні права запозичення (СДР).
Валютою платежу може бути:
- валюта країни-продавця (кредитора);
- валюта країни-покупця (позичальника);
- валюта третьої країни чи міжнародна грошова одиниця.
Валюта платежу може збігатися з валютою угоди, особливо за клірингової формі розрахунків (див. Кліринг). При розбіжності валюти ціни (валюти угоди) і валюти платежу як додаткову умову зовнішньоторговельні контракти і на отримання міжнародного кредиту вводять курс перерахунку валюти ціни на валюту платежа.
З своїх інтересів експортер прагне встановити валюту платежу твердої валюті, тобто. валюті, яка має знецінитися. Імпортер, навпаки, прагне встановити валюту платежу у «м’якій» валюті.
При розбіжності валюти ціни і валюти платежу у контракті потрібно визначити курс, яким здійснюватиметься перерахунок валюти ціни на валюту платежу. При цьому сторони обмовляють: джерело котирування, вид операції та період котирування.
Наприклад, у контракті можуть встановлюватися такі умови перерахунку:
- курс певного виду платіжного кошти. Наприклад, телеграфного переказу за платежами без тратт або векселі за розрахунками, пов’язаними з кредитом;
- уточнюється дата встановлення курсу (наприклад, напередодні чи день платежу) на певному валютному ринку (продавця, покупця чи третьої країни);
- встановлюється курс валюти, яким здійснюється перерахунок: середній курс скоєних валютних угод, курс продавця, курс покупця, курс на відкриття, курс на закриття валютного ринку, або середній курс дня.
