Цільовий кредит (target credit) – кредит, що надається для використання за строго визначеним призначенням.
Виділяють цільовий кредит:
- юридичним особам – на торговельно-посередницькі операції; на виробничі цілі; на операції розподільчого характеру; на будівництво;
- фізичним особам – на купівлю машини, побутової техніки, квартири, будинки, садової ділянки тощо.
Використання позикових коштів за цільовим призначенням є одним із принципів банківського кредитування.
Характер та умови видачі цільового кредиту залежать від мети його використання, що відображається у кредитному договорі. Порушення договору тягне за собою штрафні санкції та розірвання угоди. Банк здійснює контроль за цільовим використанням кредиту позичальником.
Цільовий кредит – кредит, що видається банком на придбання конкретного товару. Це може бути як покупка нерухомості, автомобіля, побутових товарів, і оплата освіти, відпочинку, ремонту, медичних послуг тощо. Мета отримання кредиту завжди обговорюється в договорі між банком та клієнтом, використовувати позику на інші потреби людина не може. Як правило, фактично гроші на руки позичальнику не видаються, а перераховуються банком відразу на рахунок продавця, інакше банк вимагатиме підтвердження цільового використання коштів. Зазвичай цільові кредити пропонуються у торгових точках, де покупець може оформити заявку отримання позики в представника банку.
Зазвичай кредит, що видається певні мети, обходиться позичальнику дешевше, ніж позику невизначені мети, оскільки банк знає, потім будуть витрачені позичені кошти, та її ризик менше. З іншого боку, позичальник у разі, зазвичай, може претендувати велику суму кредиту (див. Пов’язаний кредит).
Цільовий кредит — кредит, забезпечений цінними паперами, який використовується на купівлю інших цінних паперів відповідно до правил купівлі цінних паперів під заставу (margin) та правил надання кредиту, встановлених Радою управляючих Федерального резерву (або Федеральної резервної системи) (Federal Reserve Board, FRB ).
