Термінові зобов’язання банку (Bank Term Liabilities) – зобов’язання банку перед своїми кредиторами, оформлені на певний термін. Термінові зобов’язання банку виникають та оформляються за залученими та позиковими коштами. До складу термінових зобов’язань банку входять депозитні кошти (вклади), залучені банками від юридичних та фізичних осіб, та недепозитні – запозичені кошти у вигляді боргових зобов’язань банку. До боргових термінових зобов’язань банку відносяться запозичення шляхом емісії та продажу банківських векселів, облігацій та інших зобов’язань. Банківський вексель схожий на ощадний сертифікат, однак, на відміну від нього, може використовуватись його власником як платіжний засіб. Шляхом емісії облігацій банки здійснюють переважно довгострокові запозичення.
У вітчизняній практиці у структурі термінових зобов’язань банку, зазвичай, депозитні кошти займають основну питому вагу, тоді як недепозитні кошти лише доповнюють термінові зобов’язання банків. При цьому за рахунок депозитних коштів, як правило, формуються короткострокові та середньострокові зобов’язання, а за рахунок недепозитних коштів довгострокові.
Одним із видів запозичення коштів є міжбанківський кредит, який, як правило, значно дорожчий у порівнянні з іншими джерелами формування банківських ресурсів. Однак, міжбанківські кредити, кредити рефінансування та інші короткострокові запозичення на грошовому ринку, як правило, до складу термінових зобов’язань банку не включаються, оскільки використовуються як підтримка та оперативне регулювання банківської ліквідності.
(Див. Банківський вклад (депозит), Зобов’язання, Формування ресурсів комерційного банку).
