Технічні резерви (technical reserves) – частина страхових резервів страхової компанії, що є оцінкою її майбутніх зобов’язань з виплат страхового відшкодування та страхового забезпечення за видами страхування, іншим, ніж страхування життя.
Технічні резерви – страхові резерви, що передбачають збалансованість надходження страхових премій та виплати збитків у межах нормальних середніх коливань їх рівнів.
Сума коштів, що резервується страховою компанією для виконання фінансових зобов’язань щодо страхових виплат, розраховується за окремими видами договору страхування та (або) по всьому страховому портфелю станом на звітну дату.
Технічні резерви є частиною тарифної ставки (нетто-ставку), призначеної покриття майбутніх виплат за діючими на звітну дату страховим зобов’язанням, і навантаження покриття витрат страхової компанії, що з врегулюванням збитків.
У вітчизняному страхуванні види технічних резервів, порядок їх утворення та використання регулюються нормативними документами органу страхового нагляду, якими встановлено три обов’язкові технічні резерви:
- резерв незаробленої премії (внесків) – РНП;
- резерв заявлених, але неврегульованих збитків – РЗУ;
- резерв, що відбулися, але незаявлених збитків – РПНУ.
Також передбачено можливість для страхової компанії додатково формувати технічні резерви, виходячи зі специфіки видів страхування, що проводяться нею (резерв катастроф, резерв коливань збитковості та ін.).
Основою розрахунку технічних резервів, крім РЗУ, служить так звана базова брутто-премія, тобто. сума внесків, що надійшла у звітному періоді, за мінусом фактично виплаченої (нарахованої) комісійної винагороди за укладання договорів страхування та суми коштів, спрямованих на формування резерву превентивних (попереджувальних) заходів.
Кожна страхова компанія самостійно визначає види технічних резервів, необхідні для забезпечення страхових зобов’язань, розробляє та затверджує положення про порядок їх формування, що узгоджується з органом страхового нагляду.
Технічні резерви мають бути в повному обсязі забезпечені вільними активами страхової компанії. Величина технічних резервів зовні проявляється як грошова оцінка фінансових зобов’язань страховика за майбутніми страховими виплатами. На цій основі іноді робиться висновок, що технічні резерви є сукупністю спеціальних прийомів і методів, за допомогою яких страховик (контролююча організація) може визначити сукупний обсяг відповідальності за діючими на момент оцінки договорами страхування та порівняти його з наявними у розпорядженні страховика ресурсами.
Загальний обсяг технічних резервів з урахуванням внесків, які надійдуть за договорами страхування у майбутньому, а також усіх доходів, одержуваних при розміщенні коштів технічних резервів, має бути достатнім для виконання всіх зобов’язань та відшкодування всіх збитків за цими договорами та покриття всіх операційних витрат та інших витрат, пов’язаних із веденням справ щодо врегулювання збитків.
Технічні резерви утворюються страховою компанією з кожному виду страхування й у валюті, у якій проводиться страхування. Величина технічних резервів розраховується щодо фінансових результатів від проведення страхової діяльності станом на звітну дату.
Резерв незаробленої премії (внесків) (РНП) призначений для забезпечення можливості виконання зобов’язань страхової компанії щодо збитків та претензій, які можуть виникнути в майбутньому за чинними на момент розрахунку договорами страхування. Іншими словами, РНП – це сума майбутніх зобов’язань щодо виплат за договорами, укладеними у минулий період.
Для розрахунку РНП види страхування розбиті на три групи, за кожною з них відповідно до порядку, встановленого органом страхового нагляду, застосовуються спеціальні методики. Як правило, використовуються два методи розрахунку. При методі «пропорційно часу» («pro rata temporis») обчислення здійснюється за кожним договором страхування пропорційно до строку дії договору страхування на звітну дату. Незароблена премія (внесок) визначається як твір прийнятої для розрахунку брутто-премії на відношення терміну дії договору страхування (щодня) на звітну дату до всього терміну дії договору страхування (в днях).
При методі «24-ї (двадцять четвертої)» брутто-премія за договорами страхування групується за місяцем настання відповідальності, періодичності сплати страхової брутто-премії та терміном дії договору страхування.
РНП визначається за кожною одержаною групою шляхом множення брутто-премії на встановлені для його розрахунку коефіцієнти.
Резерви збитків являють собою групу технічних резервів, що характеризують здатність страхової компанії сплатити збитки за страховими випадками, що вже відбулися, але ще не повністю врегульованим. Оцінка таких збитків і пов’язаних з їх врегулюванням витрат, відповідно і розмірів необхідних резервів, досить суб’єктивна і ґрунтується на повноті інформації страховика про страхові випадки, що відбулися, за діючими у звітному періоді договорами страхування. Розмір цих фондів багато в чому залежить від швидкості врегулювання збитків та середнього обсягу одиничної виплати.
Резерв заявлених, але неврегульованих збитків (РЗУ) утворюється страховиком для забезпечення виконання зобов’язань за договорами страхування (включаючи витрати з врегулювання збитків), які не виконані або виконані не повністю на звітну дату, що виникли у зв’язку зі страховими випадками, що мали місце у звітному або попередньому періодах і про факт наступу яких у встановленому законом або договором страхування порядку заявлено страхову компанію.
Величина РЗУ визначається за кожною неврегульованою претензією та відповідає сумі заявлених збитків за звітний період, збільшеній на суму неврегульованих збитків за періоди, що передують звітному, та зменшеній на суму вже оплачених протягом звітного періоду збитків з урахуванням витрат на врегулювання збитків.
Резерв, що відбулися, але незаявлених збитків (РПНУ) призначений для забезпечення виконання страховиком зобов’язань (включаючи витрати з врегулювання збитків) за договорами страхування у зв’язку з страховими випадками, що фактично відбулися, протягом звітного періоду, про факт настання яких страховику не було заявлено в установленому договором страхування порядку на звітну дату. Чинним порядком встановлено, що величина РПНУ обчислюється у розмірі 10% від суми брутто-премії.
Резерв катастроф (РК) призначений для покриття надзвичайної шкоди, що сталася наслідком непереборної сили (див. Форс-мажор) або великомасштабної аварії, що спричинило необхідність здійснення страхових виплат за великою кількістю договорів страхування. РК формується за видами страхування, умовами яких передбачені зобов’язання страхової компанії здійснити страхову виплату у зв’язку з катастрофічними збитками.
Резерв коливань збитковості (РКУ) призначений для компенсації витрат страховика на страхові виплати у випадках, якщо збитковість страхової суми у звітному періоді перевищує очікуваний рівень збитковості, що є основою розрахунку нетто-ставки страхового тарифу за видом страхування.
