Рамбурс (Reimburs)
- оплата придбаного товару, зазвичай, через посередництво банку;
- отримання банком, який виконав платіж на користь бенефіціара з акредитива, відшкодування від банку-емітента або третього банку.
Рамбурс походить від франц. rembourser – повернути борг, відшкодувати витрати.
При відкритті акредитива банк-емітент визначає, яким чином здійснюватиметься компенсація, або рамбурс витрат виконуючого банку (банку-платника), пов’язаних із виплатою суми за акредитивом бенефіціару. На практиці застосовуються три способи покриття зобов’язань:
- право дебетування лоро-рахунку банку-емітента або рахунку покриття (застави);
- поштовий рамбурс на банк-емітент чи третій банк;
- телеграфний рамбурс на банк-емітент або на інший банк.
Рамбурс із правом дебету рахунку «Лоро» передбачає відправку документів з акредитива та списання коштів з рахунку банку-емітента у виконувальному банку з повідомленням про це емітента. Датою валютування є дата подання документів до банку. У разі виконання акредитива з відстроченням платежу рахунок “Лоро” дебетується в обумовлений термін.
При виконанні акредитивів, що передбачають поштовий або телеграфний рамбурс на банк емітент, поряд із відправленням документів виконуючий банк надає поштову (телеграфну) рамбурсну вимогу на адресу банку-емітента щодо відшкодування своїх витрат. При здійсненні рамбурсу через третій банк банк-емітент надає останньому рамбурсне повноваження, яке є підставою для задоволення рамбурсних вимог виконуючого банку шляхом списання коштів з рахунку банку-емітента. Додатково до рамбурсного повноваження емітент може просити банк, що рамбурсує, видати рамбурсну гарантію, яка є його безвідкличним зобов’язанням здійснювати платежі на користь виконуючого банку.
Рамбурсні операції банків є об’єктом уніфікації у міжнародне право. Міжнародна торгова палата розробила «Уніфіковані правила для міжбанківських рамбурсів з документарних акредитивів» (публікація МТП № 525, редакція 1996), які визнаються провідними банками світу.
(Див. Факторинг).
