Податковий ризик (Tax risk) — один із видів фінансових ризиків, що характеризують ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат, пов’язаних із запровадженням нових видів податків, збільшенням розмірів податкових ставок за чинними податками, скасуванням податкових пільг або «податкових канікул», що використовуються підприємством, зміною порядку та термінів внесення податкових платежів.
Податковий ризик включає небезпеку для суб’єкта податкових правовідносин зазнати фінансових та інших втрат, пов’язаних з процесом оподаткування, внаслідок негативних відхилень для даного суб’єкта від передбачуваних ним, заснованих на чинних нормах права, станах майбутнього, з розрахунку яких ним приймаються рішення у теперішньому.
Податкові ризики виникають у разі недостатнього опрацювання податкового законодавства, нечіткості його окремих положень. У цьому випадку податкові ризики платника податків виникають у зв’язку із застосуванням ними ризикованих схем мінімізації оподаткування, спробами використати у своїх інтересах двоїстість положень податкових законів, а також через проведення суб’єктом господарювання неефективної податкової політики.
Податкові ризики розглядаються з позиції держави та платника податків. Таким чином, чітко простежуються суттєві відмінності у системах факторів виникнення податкових ризиків у держави (в особі уповноважених органів управління у податковій сфері) та платників податків, у результаті чого спостерігаються та відмінності у прояві податкових ризиків.
Виділяють три основні групи податкових ризиків.
Група |
Розшифровка |
I – явна загроза притягнення до податкової та навіть до кримінальної відповідальності | Ризики виникають у разі грубого ухилення від сплати податків. У таких ситуаціях небезпека притягнення до відповідальності є дуже великою. На практиці все частіше трапляються випадки, коли при розгляді справ суди дають винним реальні терміни позбавлення волі. |
II – небезпеки притягнення до податкової відповідальності, спричинені неточністю та невизначеністю законодавчих норм | Ризики виникають, коли у податковому законодавстві немає однозначної відповіді на якесь питання. Експерти, аудитори, Мінфін розходяться у думках, судова практика не однакова, а Вищий апеляційний суд ще не сформував свою правову позицію. Навіть якщо організація керується позитивною арбітражною практикою, існує ймовірність, що Вищий арбітражний суд ухвалить інше рішення. |
III – ризики суб’єктивного плану | Ризики особистих суджень податкових інспекторів та їх трактування податкового законодавства та діяльності організації, що перевіряється. Ризики виявлення під час перевірки фірм-одноденок серед контрагентів організації, тоді як компанії часто з об’єктивних причин що неспроможні перевірити всіх своїх контрагентів не мають цього повноважень. |
Фінансові податкові ризики можна оцінити у грошах (крім того, податкові відносини є частиною фінансових відносин). Кримінальна відповідальність може бути законно оцінена в грошах, тоді як інші види відповідальності може мати грошову оцінку.
Можна виділити кілька видів податкових ризиків:
- ризики податкового контролю істотно залежить від рівня активності платника податків щодо мінімізації податків. У законослухняного платника податків ризики податкового контролю є досить невеликими і швидше зводяться до можливості появи та виявлення податковими органами випадкових помилок податкового обліку. У платника податків, який робить активні дії щодо мінімізації податків, ці ризики суттєво зростають;
- ризики посилення податкового навантаження — ці ризики властиві економічним проектам тривалого характеру, таким як нові підприємства, інвестиції в нерухомість та обладнання, довгострокові кредити. До таких ризиків відносяться поява нових податків, зростання ставок існуючих податків і скасування податкових пільг;
- ризики кримінального переслідування — суттєві фінансові втрати можуть виникнути у платників податків та у межах кримінального переслідування за скоєння правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом.