Податковий контроль (tax control) – контроль за правильністю сплати податків та зборів юридичними та фізичними особами. Податковий контроль розуміється як перевірка дотримання платниками податків законодавства про податки та збори та інші нормативні правові акти про податки та збори, виявлення податкових правопорушень, встановлення причин неповної сплати належних платежів або повного ухилення від сплати податків, а також як забезпечення надходження податкових платежів до бюджету всіх рівнів .
Порядок здійснення податкового контролю регламентовано Податковим кодексом, у якому визначено його форми, порядок обліку платників податків, постановки їх на облік, переоблік та зняття з обліку, обов’язки банку, пов’язані з урахуванням платників податків, обов’язки органів, які здійснюють реєстрацію організацій, індивідуальних підприємців та фізичних осіб. Податковим кодексом визначено права, обов’язки та відповідальність податкових органів за свої дії, а також повноваження та відповідальність митних органів та органів служби податкової поліції.
Необхідність здійснення податкового контролю пояснюється низкою причин:
- значним недоотриманням податків та зборів до державного бюджету внаслідок податкової недисциплінованості певної частини платників податків;
- недосконалістю та нестабільністю самого податкового законодавства та нормативних документів, наслідком чого є внесення великої кількості змін, доповнень, скасування окремих положень;
- нечіткими формулюваннями та протиріччями у деяких нормативних документах, що дають підстави двоїстого тлумачення питання про сплату податку, і дозволяють окремим платникам податків уникнути сплати податку або зменшити його розмір;
- неузгодженістю у ряді випадків нормативних актів з оподаткування та положень з бухгалтерського обліку;
- недостатньою підготовкою керівників та головних бухгалтерів організацій, зокрема малих підприємств, у галузі оподаткування;
- навмисним ухиленням від сплати податків або заниженням їх суми.
Найбільш ефективна форма податкового контролю – податкові перевірки дотримання податкового законодавства, правильності обчислення податків та зборів, повноти та своєчасності внесення їх до бюджету, обґрунтованості застосування пільг. Залежно від характеру та способів проведення вони поділяються на камеральні та виїзні.
Камеральна податкова перевірка провадиться щодо всіх платників податків за місцем знаходження податкового органу на основі бухгалтерської звітності, податкових декларацій та документів, поданих платником податків, що служать підставою для обчислення та сплати податку. Мета камеральної перевірки – визначення повноти поданого звіту, правильності заповнення всіх форм звітності, правильності складання розрахунків (декларацій) з податків, обґрунтованості застосування ставок податків та використання податкових пільг, своєчасності сплати податків, а також перевірка логічного зв’язку між окремими формами звітності. При її проведенні основна увага приділяється арифметичним розрахункам щодо перевірки правильності визначення податкової бази та суми податку.
Камеральні перевірки зазвичай проводяться відділом камеральних перевірок податкової інспекції. Перевірка може здійснюватися протягом 3 місяців з дня подання платником податків податкової звітності, якщо законодавством про податки та збори не встановлено інших строків.
Конкретні прийоми та способи проведення камеральних перевірок визначаються самими податковими органами, виходячи з першочергових завдань забезпечення повнішого збору податків та зборів, накопиченого досвіду контрольної роботи та наявності кваліфікованих кадрів. На основі результатів щоквартально проведених камеральних перевірок у податковому органі створюється інформаційний банк даних про фінансово-господарську діяльність організацій, що використовується при складанні плану проведення виїзних податкових перевірок.
Виїзна податкова перевірка проводиться на підставі рішення керівника (його заступника) податкового органу, як правило, відповідно до річного плану роботи податкової інспекції та квартальних графіків перевірок. У разі потреби вона може проводитися поза встановленим графіком (реорганізація або ліквідація організації-платника податків, отримання інформації про грубі порушення податкового законодавства).
Виїзна податкова перевірка проводиться, як правило, у місці знаходження платника податків з використанням для перевірки всієї необхідної бухгалтерської та іншої документації з метою уточнення даних звітів та розрахунків про податки, подані до податкової інспекції. Податковою перевіркою можуть бути охоплені лише 3 календарні роки.
Необхідною умовою раціональної організації контрольної роботи податкових органів є правильний вибір об’єктів для проведення виїзної податкової перевірки з метою дотримання податкового законодавства, а також передперевірковий аналіз всього масиву наявної інформації про платника податків з метою визначення стратегії подальшої перевірки.
Для скорочення витрат на виїзні перевірки та підвищення фінансової та правової віддачі від них податкові служби застосовують різні методики відбору платників податків для перевірок. Так, Федеральне податкове управління США та Державна податкова служба Канади розробили спеціальні програми, в рамках яких проводиться аналіз випадковим чином відібраних декларацій із залученням інформації від зовнішніх джерел (порівняння даних, отриманих під час перевірки партнерів платника податків, із відомостями, що містяться про нього у базах даних адміністративних) органів з реєстрації автомобілів, дозволів на будівництво, угод з нерухомістю, ліцензій на ведення комерційної діяльності, а також у базах даних страхових фірм, банків тощо, «сигнали» про окремих платників податків, що надходять від сусідів, недоброзичливців .; рекламні оголошення у ЗМІ і т.д.).
Розробляються методи інтелектуального аналізу даних для відбору платників податків із використанням експертних систем, нейронних мереж, регресійного аналізу. Приблизно половина виїзних податкових перевірок у США з податків на доходи фізичних осіб та корпорацій ґрунтується на використанні цих методів. Першочерговій перевірці піддаються організації, які, за наявними у податкової інспекції даними, найімовірніше є порушниками податкового законодавства, і навіть організації, які працюють у протягом багато часу зі збитком чи отримують надмірно більшу прибыль.
Види виїзної податкової перевірки залежно від ступеня охоплення ними питань фінансово-господарської діяльності платника податків:
- комплексна (у її ході охоплюються всі сфери фінансово-господарську діяльність організації, зазвичай, з усіх видів податків, ревізуються все рахунки організації, які відіграють у формуванні податкових зобов’язань, за різні звітні періоди);
- тематична (охоплює окремі сфери фінансово-господарську діяльність організації, питання правильності обчислення окремих видів податків та інших обов’язкових платежів);
- експрес-перевірка (проводиться за одним або декількома аспектами діяльності організації).
Інспектор може обмежитися лише проведенням «тесту на достовірність» системи бухгалтерського обліку платника податків. При отриманні позитивного результату з цього тесту подальша перевірка платника податків може проводитися).
