Податковий імунітет (immunity from taxation) – звільнення від сплати податків, надане фізичним та/або юридичним особам відповідно до національного або міжнародного права.
Податковий імунітет відомий із ранніх стадій формування податкових систем. У рабовласницькому суспільстві податковий імунітет поширювався на вільних громадян у періоди між війнами. За феодалізму ним користувалися духовенство і дворянство. На сучасному етапі міжнародне право та спеціальні міжнародні податкові угоди містять положення, що встановлюють податковий імунітет для іноземних дипломатичних та консульських представництв та прирівняних до них міжнародних організацій, їх співробітників, а також членів сімей дипломатичних працівників.
Податковий імунітет надається за загальнодержавними та місцевими прямими податками. Однак податковий імунітет не поширюється на такі об’єкти оподаткування, як нерухомість на території держави перебування та доходи, джерела яких перебувають у цій державі. Непрямі податки, включені у вартість товарів, що продаються, дипломатичні представники сплачують на загальних підставах. У деяких державах, як, наприклад, у США, дипломатичні представники звільняються і від деяких непрямих податків, зокрема від податків, які нараховуються на суму рахунків у магазинах, ресторанах, готелях.
Податковий імунітет може бути надано також національним податковим законодавством. Наприклад, у Великій Британії податковим імунітетом користуються члени королівської сім’ї, Британський музей та деякі інші організації.
Чинне податкове законодавство враховує міжнародну практику та на умовах взаємності передбачає звільнення від сплати державних та місцевих прямих податків іноземних дипломатичних та консульських представництв, їх співробітників та членів сімей, крім загальноприйнятих винятків у вигляді об’єктів нерухомості, що перебувають у їхній особистій власності на території країни, та доходів , отриманих із джерел усередині країни.
