Податковий кредит (tax credit) –
- Звільнення від сплати податку, який фактично вже було сплачено, як, наприклад, звільнення від сплати податку на отримані у Великій Британії дивіденди (див. Авансові податкові платежі), або в тих випадках, коли сплачений за кордоном податок може бути зарахований у рахунок виконання податкових зобов’язань (Див. подвійне оподаткування).
- У більш широкому сенсі будь-який віднімений у джерела доходу податок, який може бути зарахований на виконання податкових зобов’язань платника.
Податковий кредит — пільга, спрямовану зменшення податкової ставки чи окладної суми. Зазвичай податковий кредит має відплатний, терміновий і заявний характер.
Відповідно до законодавства РФ про податки та збори, податковий кредит є зміною терміну сплати податку на строк від трьох місяців до одного року за наявності хоча б однієї з підстав:
- заподіяння цій особі збитків внаслідок стихійного лиха, технологічної катастрофи або інших обставин непереборної сили;
- затримки цій особі фінансування з бюджету чи оплати виконаного цією особою державного замовлення;
- загрози банкрутства цієї особи у разі одноразової виплати їм податку.
Податковий кредит може бути наданий за одним або декількома податками. Податковий кредит надається зацікавленій особі за його заявою та оформляється договором встановленої форми між відповідним уповноваженим органом та зазначеною особою.
Відповідно до законодавства України, податковий кредит – це сума (вартість) витрат, понесених платником податків-резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного) збору), у розмірі яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого за результатами такого звітного року, у випадках, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Платник податків має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податків у річній податковій декларації.
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податків документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат .
До складу податкового кредиту звітного року платник податків має право включити такі витрати, що фактично понесені ним протягом звітного року:
- Частина суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податків.
- Суму коштів або вартість майна, переданих платником податків у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше ніж п’ять відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
- Сума коштів, сплачених платником податків на користь навчальних закладів для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня спорідненості, але не більшої за певну суму.
- Суми власних коштів платника податків, сплачених на користь установ охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податків або члена його сім’ї першого ступеня спорідненості, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних засобів у розмірах, що не покриваються виплатами фонду загальнообов’язкового медичне страхування.
- Сума видатків платника податків на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податків, і членів його сім’ї першого ступеня спорідненості.
- Суми видатків платника податку за:
- штучне запліднення, незалежно від того, перебуває він у шлюбі з донором чи ні;
- оплату вартості державних послуг, включаючи сплату державного мита, пов’язаних із усиновленням дитини.