Плаваюча відсоткова ставка (floating rate) – регулярна переглядається відповідно до умов кредитної (депозитної) угоди ставка відсотка з урахуванням темпу інфляції, зміни облікової ставки Національного банку та інших чинників, тобто. розмір процентної ставки не зафіксовано, а розраховується за формулою, визначеною договором. Як правило, плаваюча процентна ставка прив’язується до ставок на міжбанківському ринку, наприклад, до LIBOR — середньозваженої процентної ставки за міжбанківськими кредитами, які надаються банками, що виступають на лондонському міжбанківському ринку з пропозицією коштів у різних валютах та на різні терміни.
До такої ставки банк додає ще фіксований відсоток. Допустимо, ставка LIBOR дорівнює 4%, а фіксована ставка банку – 1%. Отже, ставка за кредитом становитиме 5% (4%+1%).
Залежно та умовами договору ставка може переглядатися як щодня, і у інші погоджені терміни, наприклад щомісяця. Проміжки часу, якими банком переглядається плаваюча ставка, називаються відсотковими періодами.
У вітчизняній практиці більшість банків, які надають кредити з відсотковими ставками, що плавають, базують їх на Українському індексі депозитних ставок — UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates). Цей індекс відображає які відсотки в середньому доводиться платити банкам за депозити, тобто ринкову вартість цього джерела грошей. При цьому більшість банків використовують індекс UIRD за депозитами терміном до 12 місяців, деякі — депозитами терміном до 6 місяців.
Зазвичай плаваючі відсоткові ставки застосовується за умов високих темпів інфляції, швидкого зростання та різких коливань рівня позичкового відсотка, і навіть на міжнародному облігаційному ринку.
Здебільшого банки видають кредити з плаваючою відсотковою ставкою корпоративним клієнтам (юрособам). Фізособам плаваюча відсоткова ставка пропонується в ряді банків з іпотеки. Наскільки це вигідно чи ризиковано, кожен має вирішити собі сам, оскільки відсотковий ризик несе сам позичальник.
Як індекс використовується також облікова ставка НБУ, тобто та ціна, за якою він дає гроші комерційним банкам.
Теоретично можуть використовуватись інші індикатори. У чинному законодавстві сформульовані такі вимоги до індексів, що використовуються при розрахунку плаваючих ставок:
- поточне значення індексу має періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися у засобах масової інформації або оприлюднюватись через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір має містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;
- індекс має ґрунтуватися на об’єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;
- значення індексу має встановлюватись незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.
