Міграція грошей (money movement) – переміщення грошей між окремими регіонами (районами, областями) країни, містом та селом, окремими групами населення.
Розрізняють організовані та неорганізовані форми міграції грошей. Організована міграція грошей – Надходження торгової виручки, рух грошей при поштових переказах. Неорганізована міграція грошей пов’язана з поїздками на відпочинок, у відрядження, поїздками до інших регіонів для купівлі товарів, з продажем сільськогосподарських продуктів на ринках, що знаходяться в інших регіонах.
Звернення грошової маси пов’язане із процесом міграції грошей. Частина грошей, що переміщуються визначається обчисленням сум переказів, відправлених за межі даної території або отриманих ззовні. До суми переказів включаються перекази через органи зв’язку та установи банків. Ця частина міграції грошей обсягом платоспроможного попиту населення враховується у вигляді різниці між отриманими і відправленими переказами.
Основними каналами переміщення грошової маси є: безготівковий (авізо, перекази, акредитиви) та готівковий. При цьому гроші як ввозяться до регіону, так і вивозяться з нього. У зв’язку з цим важливе значення має сальдо міграції грошей, оскільки від нього залежить платоспроможний попит населення регіону. Тому економічно небажана міграція грошей, викликана недоліками у задоволенні попиту населення у місцях постійного проживання.
Методи вивчення міграції грошей побудовані на використанні балансів грошових доходів та витрат населення, даних про залишки коштів на рахунках громадян у банках, обстеження бюджетів сімей тощо. В основі розподілу кількості що знаходяться в обігу грошей по регіонах країни лежать рівень грошових доходів за соціальними групами населення та швидкість обігу грошей. Для вивчення міграції готівки використовується банківська звітність про структуру емісії за видами грошових знаків та купюрним складом та інші методи.
