Кредит під заставу (secured loan) – кредит, забезпечений цінностями, з вартості яких банк у разі невиконання платіжного зобов’язання позичальника отримує право задовольнити претензії на підставі юридично закріпленої майнової відповідальності позичальника перед кредитором.
Розрізняють заставу майна клієнта (заставника), майнових прав, товарів у обороті, товарів у переробці.
Загальні вимоги до застави:
- предмет застави повинен належати позичальнику за правом власності або перебувати у нього в повному господарському віданні;
- предмет застави повинен мати грошову оцінку та бути ліквідним;
- вартість застави має бути більшою за суму позички та відсотків за нею.
Запорука може бути передана кредитору або залишатися у користуванні заставника. Розрізняють твердий (фіксований) і плаваючий застави.
До твердій заставі відносять майно, яке може бути надано кредиторам при неможливості позичальника сплатити свої зобов’язання (найчастіше це реальний основний капітал, рідше – дебіторська заборгованість, вартість акцій, облігацій та інших цінних паперів на майно).
До плаваючої застави відносять запаси товарно-матеріальних цінностей і готову продукцію (іноді він може бути поширений на все майно позичальника, крім вже наданого у тверду заставу).
Як предмет застави найчастіше використовуються цінні папери, валютні цінності, дорогоцінні метали та каміння, золоті вироби та прикраси, предмети мистецтва, нерухомість, депозити, що знаходяться в тому ж банку, сировина, матеріали, напівфабрикати, готова продукція, право орендаря, авторські права на винагороду, право замовника за договором підряду, право комісіонера за договором комісії.
При оформленні кредиту під заставу до звичайних процедур додаються:
- вибір предметів та видів застави;
- оцінка вартості предметів застави;
- складання та виконання договору про заставу;
- звернення стягнення заставу у разі неповернення позички.
Оскільки кредитна організація (заставоутримувач) зазвичай видає позику лише частину (від 50 до 90%) вартості предмета застави, у заставника з’являється можливість додаткового застави (перезастави) майна. З метою захисту інтересів кредиторів заставник зобов’язаний при цьому повідомляти наступного заставоутримувача про заставну історію. Послідовність задоволення претензій кредиторів до майна заставника визначається черговістю реєстрації застав.
Видаючи кредит під заставу, банки мають менші ризики неповернення грошей. У зв’язку з цим, зазвичай, вони з’являється можливість, по-перше, знизити відсоткову ставку, а по-друге, збільшити розмір запозичення.
Основне питання, що з кредитом під заставу, у тому, що може бути забезпеченням зобов’язань.
Нерухоме майно – Найбільш затребуваний предмет застави на ринку банківських послуг. Один із різновидів такого кредиту – іпотека. Термін кредитування може становити від одного до 30 років. Банки надають за такими кредитами нижчі ставки. Розмір позики може досягати 80% від вартості житла, що закладається, або іншої нерухомості. Договір про заставу цієї категорії підлягає обов’язковій державній реєстрації.
Автотранспорт. Кредит під заставу автомобілів практикується банками вкрай рідко, крім позичок купівлю нових автомобілів. Власникам уживаних транспортних засобів цю послугу надають автоломбарди. На відміну від банків вони спеціалізуються на короткостроковому кредитуванні та під вищий відсоток. При отриманні кредиту під заставу автомобіля можна розраховувати у розмірі не більше 60% його оцінної вартості.
Цінні папери також можуть бути забезпеченням при отриманні кредиту під заставу. З цією метою можуть використовуватися векселі, облігації, акції. Як правило, банки найохочіше приймають як забезпечення за кредитом свої власні цінні папери, такі як векселі. Максимальний розмір позики, як правило, обмежений 70-80% ринкової вартості активів, що закладаються. Відсотки за такими кредитами нижчі, ніж за незабезпеченими позиками.
Дорогоцінні метали можна розділити на дві категорії. Перший вид кредитів – під заставу мірних зливків та інвестиційних монет – використовується порівняно рідко, тому ставки визначаються індивідуально у процесі переговорів. При цьому такого роду забезпечення характеризується одним з найвищих ступенів ліквідності. Про таку операцію цілком можливо домовитися з банками, які спеціалізуються на торгівлі дорогоцінними металами і ведуть знеособлені металеві рахунки (ОМС) клієнтів. Другий вид кредитів – під заставу прикрас з дорогоцінних металів. Цю нішу займають ломбарди, відсоткові ставки там високі, а вартість оцінки майна, що передається в заставу, відносно невелика.
Незалежно від цього, яке майно передається під заставу при отриманні кредиту, неповернення боргу значить, що стає власністю кредитора. Що стосується нерухомістю згідно із законом кредитор зобов’язаний звернутися до суду. Питання про інше майно може бути врегульовано у договорі за згодою сторін. Предмет застави повинен бути проданий з публічних торгів, з отриманої суми насамперед задовольняються вимоги кредитора, а різниця, що залишилася, повертається боржнику.
(Див. Ломбардний кредит)
