Кошторис (cash budget) – документований план надходження та витрачання коштів для фінансування витрат підприємств та організацій. Кошторис – розрахунок (план) майбутніх доходів і витрат на здійснення будь-якої діяльності. Існують кошториси на фінансування діяльності якогось підприємства, установи, на виконання будь-яких робіт (проектних, будівельних, оздоблювальних, ремонтних тощо).
Кошторисний підхід не враховує графік виконання робіт (виробничу структуру). І кошториси для великих та складних виробничих графіків відрізняються дуже сильною неточністю оцінки собівартості проекту (великим стандартним відхиленням), спочатку закладаючи ризик щодо якості проектів (змісту проекту, вартості проекту та своєчасності виконання проекту). Спосіб визначення собівартості проекту, і навіть собівартості виробничих ресурсів при обліку виробничого графіка називається калькулюванням.
На виробничих підприємствах складають кошториси витрат на виробництво, у яких витрати групують за окремими елементами. Кошторис у будівельних організаціях визначає кошторисну вартість будівництва. Організації невиробничої сфери, що фінансуються з бюджету, складають кошторис бюджетної установи.
В основі розрахунків кошторису лежать кількісні (об’ємні) показники діяльності підприємств та організацій у плановому періоді (рік, з розбивкою по кварталах), показники будівництва проектів, техніко-економічні норми, нормативи, тарифи, ціни, розцінки та інші питомі показники. До кошторису додаються розрахунки та обґрунтування.
У бюджетному праві кошторис — фінансово-плановий акт, який визначає обсяг, цільове спрямування та поквартальну розбивку асигнувань, передбачених на утримання бюджетних організацій (установ). Визначає права та обов’язки керівника бюджетної установи з цільового використання коштів, що відпускаються з відповідного бюджету, а також обов’язки фінансових органів щодо відпустки цих коштів та права з контролю їх цільового використання. Складається зі статей, кожна з яких містить однорідну групу витрат, що мають обов’язковий характер. По колу закладів і заходів, що охоплюються, діляться на індивідуальні кошториси, кошториси централізованих заходів і зведені кошториси.
Кошторис бюджетної установи за формою є планом витрат і відображає односторонній характер відносин з бюджетом установ, що перебувають на кошторисовому фінансуванні. Витрати бюджетних установ визначаються виходячи з затвердженого плану їх роботи та норм видатків, що встановлюються на розрахункову одиницю плану. Для вартісної оцінки витрат застосовуються чинні чи договірні ціни та тарифи.
Кошторис витрат – повний розрахунок витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції за певний календарний період (рік, квартал), складений за економічними елементами витрат. Кошторис витрат складається за типовими елементами:
- сировину та основні матеріали, зворотні відходи (віднімаються);
- допоміжні матеріали, паливо та енергія з боку;
- заробітна плата основна та додаткова;
- відрахування на соціальне страхування;
- Інші витрати.
Кошторис витрат розраховується шляхом прямого підсумовування окремих економічних елементів та кошторисів комплексних витрат або кошторисів окремих підрозділів підприємств; вона виключає вторинний облік продукції власного виготовлення для виробничих потреб. У кошторисі витрат враховуються витрати на зміну залишків незавершеного виробництва, капітальне будівництво, капітальний ремонт та ін.
Кошторис витрат дозволяє визначити загальну потребу підприємства у грошових ресурсах, суму матеріальних витрат, провести розрахунки з балансу доходів та витрат підприємства на запланований період. Кошторис витрат і калькуляція собівартості продукції тісно пов’язані між собою, містять одні й самі витрати, але враховують їх за різними ознаками. За допомогою калькуляції визначається собівартість одиниці продукції, а за кошторисом – собівартість товарної та валової продукції підприємства (див. також Собівартість продукції).
