Контокорентний рахунок (Current Account) – єдиний активно-пасивний рахунок клієнта в банку, на якому відображаються всі операції банку з клієнтом, що здійснюються як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок кредитів банку. За дебетом контокоррентного рахунку здійснюються всі платежі підприємства: оплата розрахункових документів за товарно-матеріальні цінності та послуги, виплата заробітної плати, оплата доручень із платежів до бюджету, погашення позик тощо. У кредит рахунки зараховуються всі платежі, що надходять підприємству.
На контокорентному рахунку враховується взаємна заборгованість банку та клієнта. З одного боку, на ньому відображаються позички банку та всі платежі з рахунку за дорученням клієнта, а з іншого — кошти, що надходять до банку у вигляді виручки від реалізації продукції, вкладів, повернення позик тощо. Таким чином, контокорентний рахунок поєднує позичковий та поточний рахунки та може мати як дебетове, так і кредитове сальдо. Кредитове сальдо означає, що клієнт має на своєму рахунку достатньо власні кошти, і банк нараховує йому відсотки. Дебетове сальдо означає, що у оборот залучені позикові кошти, і клієнт є боржником банку, тому користування кредитом він має сплатити банку відсотки.
Контокорентний рахунок призначений як зберігання вкладів, так здійснення розрахунків. Контокорентний рахунок банк відкриває, як правило, постійним та надійним клієнтам. Відкриваючи клієнту контокорентний рахунок, банк визначає умови надання йому кредиту (при дебетовому сальдо рахунку) або використання коштів (при кредитовому сальдо рахунку). Ці умови відбиваються у договорі відкриття рахунки. Кредит, що надається підприємству банком, є багатоцільовим та короткостроковим. Він надається на суму негативного сальдо, яке виникає у платіжному обороті клієнта, коли його фінансові потреби перевищили обсяг наявних на даний момент ресурсів. Зазвичай, кредитування складає основі кредитної лінії, сума якої встановлюється на рік, виходячи з економічного стану та платоспроможності позичальника.
Кредитування на основі контокоррентного рахунку відносять до ризикових форм кредитування, тому за користування таким кредитом банк встановлює вищі відсоткові ставки, ніж за іншими короткостроковими позиками. Зазвичай цей відсоток встановлюється індивідуально для кожного позичальника. Високий відсоток за кредит обумовлений і тим, що у разі кредитного сальдо, банк зобов’язаний виплачувати відсотки клієнту користування його средствами.
Розрахунки за контокорентним рахунком здійснюються не за кожною окремою операцією, а періодично у строки, встановлені в договорі (наприклад, щокварталу), на основі сальдо.
(Див. Банківський рахунок, Контокорентний кредит).