Індекс реального обмінного курсу (Real exchange index) – показник конкурентоспроможності країни на зовнішніх ринках. Обчислюється по відношенню до середньозваженої ціни експортних товарів за кордоном до середньозваженої ціни експортних товарів усередині країни, з урахуванням номінального валютного курсу національної грошової одиниці.
Збільшення індексу реального обмінного курсу називається реальним знеціненням національної валюти та веде до покращення конкурентоспроможності на зовнішніх ринках («свої товари» стають дешевшими, ніж у іноземних конкурентів). Зменшення індексу називається реальним зміцненням національної валюти та означає зниження конкурентоспроможності.
Зазвичай для аналізу динаміки цього індексу використовуються дані про індекси споживчих цін у порівнюваних країнах.
Розрізняють такі індекси ефективних обмінних курсів:
Індекс номінального ефективного обмінного курсу – Індекс, що розраховується як середньозважена зміна номінального обмінного курсу національної валюти до валют країн основних торгових партнерів. Як ваги використовуються частки відповідних країн у зовнішньоторговельному обороті. Індекс номінального ефективного обмінного курсу дає змогу встановити зміну курсу національної валюти стосовно групи валют країн — торгових партнерів.
Індекс реального обмінного курсу є номінальний обмінний курс національної валюти до валюти країни-партнера, скоригований на співвідношення темпів інфляції у країні та у країні-партнері. Індекс реального обмінного курсу є одним із показників, що характеризують співвідношення ціни товарів у країні та країні-партнері.
Індекс реального ефективного обмінного курсу є середньозваженою зміною номінального обмінного курсу національної валюти до валют основних торгових партнерів, скоригована на темпи інфляції всередині країни та в країнах-партнерах. Як ваги використовуються частки відповідних країн у зовнішньоторговельному обороті.
