Імпортний депозит (Import Deposit) — депозит, що вноситься імпортером на безвідсотковий рахунок у банку, який його обслуговує, у сумі та валюті, передбаченій договором, перед закупкою товарів за кордоном на період з моменту набуття укладеного договору в юридичну силу до моменту проходження товарними митними кордонами, що поставляються товарами, або передачі товарів іноземними суб’єктами господарську діяльність біля країни.
Сума імпортного депозиту інколи встановлюється залежно від ставки ввізного мита на цей товар та інших показників. Документ банку про внесення імпортного депозиту є дозволом на ввезення цього товару на митну територію країни імпортера.
Після здійснення угоди сума імпортного депозиту повертається власнику без нарахування відсотків. Імпортні депозити, як правило, вводяться з метою обмеження імпорту та скорочення тим самим дефіциту торговельного балансу. Вони є різновидом нетарифних бар’єрів на шляху імпорту (бар’єр фінансового характеру). Оскільки використання кількісних обмежень нині скорочується відповідно до вимог СОТ, роль імпортного депозиту як інструмента регулювання зовнішньої торгівлі може зрости.
Імпортний депозит використовується державою як обмеження імпорту (такий депозит викликає ефект оподаткування імпорту), а також для скорочення грошової маси.
Суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності, що відкрив імпортний депозит, відповідним банком видається довідка встановленої форми, яка є підставою для пропуску товару через митний кордон. У разі передачі товару іноземними суб’єктами господарської діяльності довідка є підставою для проведення розрахунків з іноземним суб’єктом господарської діяльності.
(Див. Валютне застереження, Хеджування).
