IBAN (International Bank Account Number) – це міжнародний номер банківського рахунку відповідно до стандарту № 13616 Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та Європейського комітету з банківських стандартів (ECBS).
Введення коду IBAN спочатку було призначене для стандартизації міжбанківських розрахунків на території ЄС, але зараз використовується і в інших країнах світу. Відбувається процес інтеграції до системи розрахунків з використанням коду IBAN американської системи міжбанківських розрахунків. Використання міжнародного номера банківського рахунку дозволяє прискорити та здешевити міжбанківські платежі.
Довжина коду IBAN не може перевищувати 34 знаки. Формат коду IBAN включає:
- 1-2-й символ – код країни, де розташований банк одержувача (відповідно до стандарту ISO 3166-1 alpha-2);
- 3-4 символ – контрольне унікальне число (ISO 7064);
- 5-34 символ – внутрішньодержавний номер рахунку, який включає як сам номер рахунку, так і ознаки банку одержувача, в т.ч. код філії банку. Максимальна сума банківського переказу за цією системою становить 50 000 євро.
Переказ грошей з однієї країни ЄС в іншу з використанням коду IBAN, як правило, коштує стільки ж, скільки і переказ усередині країни, а іноді взагалі безплатний.
Для того, щоб зробити переказ до країн Європейського Союзу, у платіжному дорученні як одержувач рахунку необхідно вказати номер IBAN. Відповідно до вимог директив Євросоюзу № 2560/2001 та № 1781/2006, починаючи з 01 січня 2007 року, банки ЄС мають право не приймати платежі, в яких номер рахунку не відповідає стандартам IBAN. У цьому банки можуть стягувати комісію повернення платежів. Крім того, у платіжному дорученні має бути обов’язково зазначено повне найменування, адресу та номер рахунку відправника коштів.
Для переказу коштів між банками учасниками SWIFT достатньо знати лише номер SWIFT банку одержувача та IBAN одержувача.
(Див. Банківський рахунок, Реквізити банківських документів).
