Грошові знаки (token money) – металеві або паперові знаки вартості, представники дійсних грошей, що історично виникли як знаки грошового товару, що знаходяться в обігу та в грошових заощадженнях, що заміщають у обігу певну кількість дорогоцінних металів (золото, платина, срібло). Поняття «грошові знаки» виникло етапі паперово-грошового звернення (див. Гроші), коли поруч із золотом і сріблом функції грошей у обороті стали виконувати їх замінники — знаки певної вартості. Спочатку цими знаками були неповноцінні (розмінні) монети, потім паперові грошові знаки. Нині роль паперових знаків (паперових грошей) виконують банкноти.
Грошові знаки — гроші, які мають номінальну вартість банкнот чи монет не відповідає вартості матеріалу, з якого вони виготовлені. Більшість сучасних грошей є символічними, якщо вони взагалі мають реальну подобу, а не існують у формі записів у книгах або комп’ютерах.
Грошові знаки – форми подання грошей, види грошей, що беруть участь у обігу. Номінали грошових знаків встановлюються в такий спосіб, щоб раціонально забезпечити розрахунки, платежі. В інфляційній ситуації випускаються грошові знаки більших номіналів. У вітчизняній практиці грошові знаки представлені у вигляді паперових знаків та розмінної монети.
Грошові знаки – представники дійсних грошей, що знаходяться в обігу та заощадження. Як грошові знаки виступають законні платіжні кошти, представлені у вигляді монет (з міді, нікелю тощо), паперових грошей і банкнот (банківських квитків), власна вартість яких значно нижча від зазначеного номіналу. Випуск грошових знаків без урахування потреб товарного обороту може призвести до їх знецінення (див. інфляція, покупна спроможність грошей). Нестача грошових знаків у грошовому обігу, що супроводжується “грошовим голодом”, призводить до появи грошових сурогатів.