Грошова база

Грошова (монетарна) база (Monetary Base) – складова грошової маси, яка включає сукупність зобов’язань центрального банку в національній валюті, що забезпечують зростання грошових агрегатів та кредитування економіки. Грошова база — це, власне, показник бази фінансування, що є основою формування грошових агрегатів. Цей показник часто позначають як M_b.

Грошова база – первинні гроші, гроші центрального банку, гроші екзогенні (див. Гроші ендогенні та екзогенні). Частина грошової маси, куди входять банкноти і монети, а також кошти на рахунках в емісійному банку (головним чином кошти комерційних банків).

Емісійний банк здатний безпосередньо проводити розміри фінансової бази. Збільшення фінансової бази відбувається з допомогою монетизації активів центральним банком. Монетизація може здійснюватися двома способами:

1. кредитним шляхом – через надання центральним банком позичок комерційним банкам та/або державі (наприклад, ломбардних кредитів, угод РЕПО або кредитів на подолання дефіциту бюджету), коли в обіг випускаються гроші центрального банку під заставу певних видів цінних паперів;
2. некредитним шляхом – за допомогою купівлі емісійним банком певних активів (наприклад, іноземної валюти чи золота).

Вилучення із обігу грошей центрального банку відбувається в ході погашення наданих кредитів або продажу золотовалютних резервів. Регулюючи з допомогою наявних у його розпорядженні коштів кредитно-грошової політики розміри монетизації активів та вилучення грошей, емісійний банк впливає грошову базу і неї – кількість грошей у обращении. Кількісний взаємозв’язок між грошовою масою та грошовою базою така:

M = m * Mb

де

• M – грошова маса;
• m – фінансовий мультиплікатор;
• M_b – Фінансова база.

Грошова база, виступає як найважливішого чинника динаміки грошової маси, – одне із ключових індикаторів кредитно-грошової політики.

Показник грошової бази використовується як основний орієнтир для створення додаткової грошової маси в обігу. У цьому грошова база перестав бути жодним з агрегатів грошової маси.

Грошова база включає такі складові:

1. готівкова національна валюта в обігу поза банками;
2. готівкова національна валюта у касах банків;
3. рахунки кредитних установ у центральному банку, на яких акумулюються обов’язкові резерви за залученими депозитами та коштами для здійснення розрахунків;
4. зобов’язання центрального банку перед фінансовими та нефінансовими корпораціями, резидентними домогосподарствами та некомерційними організаціями, що обслуговують домогосподарства;
5. зобов’язання центрального банку перед іншими органами державної влади у формі готівки.

За методологією МВФ грошова база включає:

1. чисті міжнародні резерви, що визначаються як різниця між валовими міжнародними активами та міжнародними резервами як зобов’язаннями центрального банку;
2. чисті внутрішні активи центрального банку, які визначаються як різниця між сумою виданих кредитів комерційним банкам та сумою коштів банків, що зберігаються на їх рахунках у центральному банку;
3. чистий кредит уряду, який розраховується як сума чистих вимог органів грошово-кредитного регулювання до уряду з урахуванням міждержавного кредиту, чистого кредиту центрального банку місцевих органів управління та чистого кредиту центрального банку позабюджетним фондам.

(Див. Гроші)