Гармонізація податків (tax harmonization) – систематизація та уніфікація податків, координація податкових систем та податкової політики країн, що входять до міжнародних регіональних угруповань та об’єднань.
Гармонізація податків вперше почала здійснюватися наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття під час створення митних союзів з метою проведення єдиної митної політики. В умовах поглиблення міжнародної економічної інтеграції гармонізація основних показників податкових систем полягає у уніфікації структур та принципів оподаткування, загальних напрямів податкових реформ, узгодженні податкової політики та національного податкового права різних держав.
Тенденції зумовлені:
- зовнішньоекономічної інтернаціоналізації контактів у різних сферах діяльності на міждержавному рівні;
- приведенням внутрішнього правового регулювання та економічних відносин у відповідність до принципів та норм міжнародного економічного права;
- зовнішньополітичними обставинами.
Гармонізація податків сприяє подолання низки негативних податкових явищ: подвійного оподаткування, уникнення податків та інших.
Гармонізація податків означає повну уніфікацію всіх податкових систем, приведення до відповідності, взаємної пропорційності, злагодженості податкових систем різних держав на основі міжнародних договорів та міждержавних угод.
Декілька груп країн у світі прагнуть гармонізації фіскальної політики. Вперше положення про уніфікацію національних податкових систем низки європейських країн зафіксовано Римським договором від 25 травня 1957 р., що стало початком створення Європейського Співдружності. На першій стадії уніфікація податкових систем здійснювалася лише у межах Митного союзу. Надалі, проводячи єдину фінансову політику, європейські держави почали створювати умови зближення податкових систем.
У 60-х роках. почали вирішуватись проблеми міжнародного подвійного оподаткування, виключення можливостей ухилення від сплати податків та податкової дискримінації нерезидентів в інвестиційній та торговельній політиці. У ході цих перетворень склалася думка необхідність створення території з єдиним податковим режимом. Для реалізації цього процесу розроблено 3 принципи, обов’язкові для країн-членів ЄС, згідно з якими національна податкова політика не повинна:
- перешкоджати свободі просування товарів;
- свободі пересування осіб;
- вступати у суперечність із напрямками політики в ЄС.
Виконання цих принципів гарантується правозастосовною діяльністю Європейського Суду. Гармонізація податкових систем проявляється також у процесі погодження податкового законодавства країн-учасниць ЄС. На початку 90-х років. у рамках процесу гармонізації податкових систем країн-учасниць ЄС проводилася обов’язкова та послідовна уніфікація стягування непрямих податків. Зокрема, запроваджено нове податкове регулювання з ПДВ шляхом уніфікації засад його обчислення та запровадження єдиних правил справляння під час проведення експортно-імпортних операцій, зближення рівнів податкових ставок. Акцизи деякі товари (чай, сіль, цукор) було скасовано, але в інші товари встановлено єдині ставки.
Гармонізація прямого оподаткування розпочалася з 1987 р. – з прийняття Радою Міністрів ЄС Директиви про взаємодопомогу у сфері прямого оподаткування. У 1988 р. прийнято Директиву про гармонізацію правил визначення оподатковуваного прибутку. У 80-90-х роках. проводилася політика щодо встановлення єдиних правил системи амортизаційного списання, щодо встановлення єдиних ставок при оподаткуванні дочірніх компаній, можливості переходу батьківських компаній на систему консолідованої звітності про прибутки у податкових цілях та ін.
Держави-члени ОПЕК створили гармонізовану податкову систему як узгоджену систему платежів до державної скарбниці. Платежі стягуються з нафтових родовищ, що належать іноземному капіталу, на території країн ОПЕК. Розпочаті з 50-х років. процеси гармонізації призвели до підписання в 1973 р. угоди (між Саудівською Аравією, Кувейтом, ОАЕ та Катаром) про 25%-ну частку участі надходжень до бюджету через систему узгоджених концесій.
Міжнародні економічні процеси, що розвиваються, активізують інтеграцію податкових систем і в рамках АСЕАН.
Розширення зовнішньоекономічного співробітництва потребує узгодження економічної та фінансової політики, у т.ч. принципів податкової політики країн-учасниць СНД Пояснюється це високим ступенем інтегрованості та взаємозв’язками всіх господарських секторів країн СНД. Для мінімізації дій, що завдають економічної шкоди один одному, проведення скоординованих економічних реформ, спрямованих на створення ринкової економіки, в якій головними економічними регуляторами є податки, уряди СНД взяли на себе зобов’язання проводити узгоджену податкову політику на основі уніфікації принципів та правил оподаткування та застосовувати єдиний перелік Основні податки на користь усіх країн, що входять до Співдружності. Оскільки одним із найперспективніших напрямів реформування податкових систем є гармонізація оподаткування інвестиційної діяльності, узгодження податкової політики країн СНД спрямоване на забезпечення зацікавленості інвестиційною, а також інших форм фінансово-господарської діяльності на їх території. В угоді країн-учасниць СНД зафіксовано зобов’язання координувати такі положення законодавства про податки, як:
- правила визначення суб’єктів та об’єктів оподаткування;
- порядок обліку витрат за виробництво і продукції (з податку прибуток підприємств);
- принципи визначення оподатковуваних доходів та не підлягають оподаткуванню доходів (за прибутковим податком з фізичних осіб);
- застосування єдиної ставки ПДВ та уніфікованого порядку його обчислення та сплати.
З питань подвійного оподаткування кожна з країн СНД повинна укладати нові угоди між собою та з іншими іноземними державами та виконувати їх самостійно. 15 травня 1992 р. у Ташкенті підписано Протокол про уніфікацію підходу до укладання угод про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна. Глави урядів країн-учасниць СНД домовилися використовувати між собою та з третіми країнами типову угоду, яка визначає уніфіковані підходи та умови при підготовці відповідних угод. Типова угода, підписана Радою Глав Урядів країн СНД, має рекомендаційний характер. Підписано також Договір про Митний союз між низкою країн-учасниць СНД.
