Фондування (Funding) – це залучені ресурси, використовувані банком задля забезпечення своєї основний діяльності. Джерелами фондування можуть бути кошти на депозитних, розрахункових та поточних рахунках клієнтів, запозичення на вітчизняному та міжнародних ринках капіталу, міжбанківські кредити та ін. На сьогоднішній день основну частку залучених коштів у банках формують кошти клієнтів.
Оцінюючи фінансової складової діяльності банку завжди аналізують структуру фондування, зокрема його терміновість і.
Фондування може бути довгостроковим та короткостроковим. Наприклад, до першого відносяться запозичення на ринках капіталу, а до другого – поточні та розрахункові рахунки клієнтів. Збалансованість ресурсної бази з активами за термінами забезпечує повноцінне функціонування банку.
Вартість залучених ресурсів умовно можна розділити на високу, наприклад, у випущених облігацій, і низьку – у коштів клієнтів на поточних та розрахункових рахунках.
Варто зазначити, що для стійкості кредитної організації потрібна різноманітність ресурсної бази. Залежність банку від будь-якого джерела фондування несе у собі підвищені ризики. Наприклад, висока частка роздрібних депозитів у пасивах кредитної організації несе у собі ризик втрати ліквідності. Банки, що фондуються переважно на міжбанківському ринку, зазвичай, переважно уразливі у періоди економічної нестабільності.
