Фінансовий механізм підприємства – складова частина господарського механізму підприємства; сукупність форм і методів, за допомогою яких підприємство забезпечує себе необхідними грошима, досягає нормального рівня стабільності та ліквідності, забезпечує рентабельну роботу та отримання максимального прибутку.
Фінансовий механізм підприємства будується відповідно до вимог об’єктивних економічних законів. Його основи встановлюються державою для вирішення тих завдань, які стоять перед ним на тому чи іншому етапі розвитку.
До структури фінансового механізму підприємства входять п’ять взаємопов’язаних елементів:
- фінансові методи;
- фінансові важелі;
- правове забезпечення;
- нормативне забезпечення;
- інформаційне забезпечення.
Фінансові методи – способи впливу фінансових відносин на господарський процес, формування та використання фінансових фондів. Вони діють у двох напрямках: по лінії управління рухом фінансових ресурсів та по лінії ринкових комерційних відносин, пов’язаних із порівнянням витрат і результатів, з матеріальним стимулюванням та відповідальністю за ефективне використання грошових фондів.
Фінансові важелі є інструменти, що використовуються у фінансових методах. До них відносяться: прибуток, доходи, амортизаційні відрахування, грошові фонди цільового призначення, фінансові санкції, орендна плата, процентні ставки за позичками, депозитами, облігаціями, пайові внески, вклади у статутний капітал, портфельні інвестиції, дивіденди, дисконт, котирування валютного курсу ін.
Правове забезпечення функціонування фінансового механізму підприємства включає законодавчі акти, ухвали, накази, циркулярні листи та інші правові документи органів управління.
Нормативне забезпечення функціонування фінансового механізму підприємства передбачає використання норм та нормативів оборотних коштів, амортизаційних норм, тарифних та податкових ставок.
Інформаційне забезпечення Функціонування фінансового механізму підприємства складається з різного роду та виду економічної, комерційної, фінансової та іншої інформації. До цієї інформації відносяться: відомості про фінансову стійкість та платоспроможність партнерів і конкурентів, про ціни, курси валют, дивіденди, відсотки на товарному, фондовому та валютному ринках тощо.
Фінансовий механізм підприємства передбачає певні відносини всередині самого підприємства, з іншими підприємствами та організаціями, в рамках фінансово-промислової групи, холдингів, аграрно-промислових об’єднань, торговельно-закупівельних організацій, з фінансово-кредитною системою, фондовим ринком, страховою та митними системами; вищою організацією.
Усередині підприємства фінансові відносини складаються між апаратом управління та структурними підрозділами підприємства, між його підрозділами, між адміністрацією та працівниками, а в акціонерних товариствах – і з радою директорів (наглядовою радою).
Форми та методи реалізації цих відносин спрямовані на:
- встановлення та дотримання порядку доведення завдань фінансового плану до структурних підрозділів;
- організацію контролю над виконанням цих завдань;
- оцінку результатів фінансово-господарської діяльності підрозділів та їх впливу на показники роботи підприємства;
- визначення та застосування економічних стимулів, спрямованих на покращення фінансових результатів діяльності підприємства.
Фінансові відносини між структурними підрозділами націлені на забезпечення своєчасного, якісного та ефективного виконання завдань із внутрішньовиробничої кооперації та передбачають посилення фінансового впливу в цьому напрямку. Відносини підприємства з фінансово-кредитною системою включають, перш за все, відносини з бюджетами різних рівнів та позабюджетними фондами. Вони пов’язані зі сплатою встановлених податків і платежів, а також з умовами одержання бюджетних коштів, а в частині бюджетних коштів, що одержуються на зворотній основі, — і з умовами їхнього повернення.
Фінансові відносини підприємства у межах фінансово-промислової групи чи інших господарських об’єднань передбачають порядок утворення та використання централізованих грошових фондів, внутрішньогрупового комерційного кредиту чи фінансової допомоги.
Відносини підприємства з банками стосуються питань організації та здійснення безготівкових розрахунків, отримання та повернення кредитних коштів. Фінансові відносини підприємства з вищою організацією стосуються питань освіти та використання централізованих грошових фондів та їх використання для фінансування інвестицій, поповнення оборотних коштів, НДДКР, зовнішньоторговельних операцій.
