Фінансові інструменти (financial instruments) – документи, що мають грошову вартість (або підтверджують рух грошових коштів), за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку. До основних фінансових інструментів відносяться первинні та похідні цінні папери, свідоцтва про депозитний вклад, кредитні договори, страхові поліси тощо.
Фінансові інструменти — фінансові активи/пасиви, які можна купувати та продавати на ринку та за допомогою яких здійснюється розподіл та перерозподіл створеного капіталу.
Фінансовий інструмент є юридичний документ, що відображає певні договірні взаємини або надає певні права. Перетворений інструмент (negotiable instrument), що обертається, призначений для продажу або передачі іншій особі (чек, вексель тощо).
Фінансові інструменти – фінансові зобов’язання та права, що звертаються на ринку, як правило, у документарній формі. Фінансовим інструментом є будь-який контракт, що призводить до появи як фінансового активу в одного підприємства, так і фінансового зобов’язання або інструмента пайової участі в іншого підприємства. Фінансові інструменти охоплюють діапазон від традиційних первинних інструментів до різноманітних форм похідних інструментів (ф’ючерсів, опціонів тощо). Найбільшу увагу приділяють такі види фінансових інструментів як заставні, облігації та інші форми фінансування шляхом отримання позик, а також фінансового капіталу, під яким розуміються акції та інші документи, що є свідченням власності.
Фінансові інструменти поділяють на:
- валютні (обмін однієї грошової одиниці в іншу);
- процентні (активи, що приносять дохід за твердими, плаваючими або переглядними ставками);
- цінові (акції, дорогоцінні метали, сировина, товари); інструменти.
Фінансові інструменти звертаються на спотових («фізичних», касових), термінових та опціонних ринках (організованих та неорганізованих). З розвитком ринку набір фінансових інструментів може поповнюватися новими інструментами.
