Економічна одиниця (економічний агент) (economic agent) – у системі національних рахунків – юридична або фізична особа, яка здійснює економічну операцію.
Як економічну одиницю можуть виступати окрема особа, домогосподарство, колективи, підприємства, установи, організації, економічні регіони, галузі та сектори економіки, держава. Особливою економічною одиницею є закордон («решта світу»).
Економічні одиниці (економічні агенти) – суб’єкти економічних відносин, що беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні економічних благ.
У ринковій (відкритій) економіці виділяють 4 макроекономічні агенти:
- Домогосподарства – домашні господарства (індивіди та їхні сім’ї). Як агенти пропозиції, вони, володіючи економічними ресурсами, є продавцями над ринком ресурсів, одержуючи у своїй грошові доходи, необхідних споживання товарів та послуг.
- Фірми — це установи у вигляді фабрик, ферм, шахт, магазинів, які виконують кілька функцій із виробництва та розподілу товарів та послуг. Фірма – економічна одиниця, яка володіє економічними ресурсами та веде господарську діяльність. Як агенти попиту вони купують необхідні для виробництва ресурси, а як агенти пропозиції пропонують на ринку вироблені товари та послуги.
- Держава – Агент, що складається з державних установ, завдання якого полягає в регулюванні економіки. Для виробництва суспільних благ державі потрібні ресурси, які вона може або просто вилучати в інших економічних агентів (наприклад, військовий обов’язок при виробництві національної безпеки), або купувати на ринку за гроші, які вилучаються у тих самих агентів (наприклад, витрати на утримання найманої армії) . Вилучати ресурси уряд може і для того, щоб передати їх на безоплатній основі іншим агентам, найчастіше домогосподарствам. Така безоплатна передача ресурсів (коштів) називається трансфертом.
- Іноземний сектор — решта держав (у закритій моделі економіки, іноземний сектор відсутній).
Можливий варіант участі однієї людини в складі кількох агентів. Наприклад, робота з найму державним службовцям (держава), володіння цінними паперами будь-якого підприємства (фірма) та витрата доходу на цілі особистого споживання (домогосподарство).
Економічні одиниці (фірми, постачальники ресурсів та споживачі) прагнуть задоволення власних (особистих) інтересів.
