Девізна валютна політика (Devise Currency Policy) – політика регулювання валютного курсу шляхом купівлі та продажу іноземної валюти. Національний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках. Головною метою девізної валютної політики є забезпечення стабільності курсу гривні до іноземних валют, під яким передусім розуміють передбачуваність динаміки обмінного курсу гривні до іноземних валют, що досягається завдяки прозорості та передбачуваності дій Національного банку. Для досягнення цієї мети Національний банк використовує такі механізми регулювання:
- визначення значення офіційного обмінного курсу гривні до іноземних валют;
- врегулювання попиту та пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку за допомогою купівлі-продажу іноземної валюти (проведення валютних інтервенцій);
- запровадження окремих обмежень на здійснення валютних операцій.
Основними видами проведення валютних інтервенцій є:
- пропорційне задоволення заявленої суб’єктами ринку суми за єдиним певним курсом валютної інтервенції. У разі прийняття рішення про здійснення валютної інтервенції шляхом пропорційного задоволення потреб суб’єктів ринку за єдиним визначеним курсом валютної інтервенції Національний банк доводить до відома суб’єктів ринку у день проведення валютної інтервенції курс, за яким він передбачає здійснення валютної інтервенції;
- валютний аукціон;
- цільові валютні інтервенції з продажу іноземної валюти задля забезпечення виконання суб’єктами ринку визначених Національним банком зобов’язань у іноземній валюті. Суб’єкт ринку має право купувати у Національного банку під час цільової валютної інтервенції іноземну валюту виключно для забезпечення виконання зобов’язань в іноземній валюті, визначених Національним банком.
Метою запровадження окремих обмежень на здійснення валютних операцій при здійсненні девізної валютної політики є недопущення подій, що негативно впливають на міжбанківський валютний ринок України або недопущення розповсюдження валютних спекуляцій, які можуть мати істотний негативний вплив на рівень попиту та пропозиції валюти на ринку, що призводять до зниження рівня золотовалютних резервів країни та дестабілізують ситуацію на фінансовому ринку загалом. Наприклад, Національний банк має право встановлювати: граничний розмір маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком; граничні межі продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам тощо.
(Див. Валютна політика, Дисконтна валютна політика, Девізна валютна політика).
