Девальвація (Devaluation) – здійснюване центральним банком адміністративне зниження обмінного курсу (ціни) національної валюти по відношенню до іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. Походить від латів. de – префікс, який означає “зниження” і valeo – “стою” (“маю вартість”).
Об’єктивною основою девальвації є курсовий перекіс – завищення офіційного курсу валюти проти ринковим. Еволюція поняття «девальвація» відбиває зміни у економіці, зокрема. у грошово-кредитній та валютній системах. У разі золотого стандарту девальвація характеризувала зниження офіційного золотого змісту грошової одиниці. З припиненням дії золотого стандарту внаслідок світової економічної кризи 1929-1933 рр. і до зміни золотих паритетів у 1976-1978 рр. девальвація супроводжувалася зміною золотого змісту та курсу національної валюти до іноземних валют. Нерідко вимога провести девальвацію міститься у стабілізаційній програмі Міжнародного валютного фонду (МВФ), яку пропонують країни. В умовах Бреттон-Вудської валютної системи для проведення девальвації понад 10% була потрібна згода МВФ, який виступав проти конкурентного знецінення валют. Із запровадженням із березня 1973 р. плаваючих валютних курсів, узаконеного Ямайської валютної системою (1976-1978), девальвація здійснюється щоденно на валютному ринку. Тому девальвація означає нині відносно тривале зниження ринкового курсу валюти. У разі плаваючих валютних курсів коливання обмінного курсу відбуваються над ринком щодня і періодично законодавчо фіксується офіційне зміна курсів стосовно іноземних валют.
Термін “девальвація” в сучасних умовах означає також відносно тривале та значне зниження ринкового курсу валюти. Метою девальвації є знецінення національної валюти, що протидіє дефіциту платіжного балансу. Причинами девальвації є збільшення грошової маси в обігу, загострення економічної кризи, погіршення торговельного та платіжного балансів країни. Посилення девальваційних тенденцій та погіршення платіжного балансу може також статися внаслідок кризових явищ у країнах торгових партнерів. Ефект девальвації залежить одночасно від її розмірів, ситуації, що її породжує та від значення зовнішніх зв’язків для економіки країни.
Девальвація призводить до зниження імпорту, і навпаки, встановлює співвідношення цін, сприятливе у розвиток експорту. Знецінення національної валюти у середньостроковій перспективі сприяє підвищенню конкурентоспроможності експортерів на зовнішньому ринку, зростанню доходів від експорту у гривневому еквіваленті та, відповідно, зниженню дефіциту платіжного балансу. У короткостроковому періоді знецінення національної валюти, що супроводжується підвищенням вартості імпорту, створює сприятливі умови для розвитку внутрішнього виробництва товарів, що заміняють іноземні.
Вплив девальвації на торговельний баланс може повною мірою матеріалізуватися за кілька років. Водночас, зазначений позитивний ефект для експортерів буде не тривалим, оскільки покращення їх фінансового результату відбувається в основному не за рахунок суттєвого збільшення виробництва або підвищення якості продукції, а внаслідок зміни валютного курсу, що супроводжується призупиненням технологічного та технічного оновлення, зниженням енергоємності тощо .
Зростання вартості імпортних товарів впливає собівартість вітчизняної продукції, ціна якої також зростатиме. Поступово певний ефект нівелюється підвищенням рівня інфляції країни та зниженням купівельної спроможності національної валюти. Проте підтримка девальвації обмінного курсу призведе до подальшого підвищення інфляційних процесів. Зростання вартості продукції як вітчизняного, і іноземного виробництва може негативно вплинути динаміку доходів експортерів. Це позначиться на заробітній платі працівників і надалі призведе до скорочення кадрів.
В умовах знецінювання національної валюти зростання темпів ВВП обумовлене нарощуванням експорту в короткостроковому періоді, проте надалі позитивний ефект зменшується через підвищення рівня інфляції, вартості імпортованої продукції як складової виробництва та погіршення інвестиційного середовища. Зростання експорту також позитивно впливає доходну частину державного бюджету.
Девальвація національної валюти є фактором посилення інфляційних очікувань та знецінення валюти, що поштовхом для населення скуповуватиме іноземну валюту для збереження власних заощаджень. Це призводить до підвищення рівня доларизації та ще більше посилює тиск на ослаблену валюту та знецінює її. Відповідно відбувається зменшення реальних доходів населення через зростання рівня інфляції.
У певних умовах підвищення вартості імпортованих товарів має сприяти розвитку вітчизняного виробництва. Однак у середньостроковій перспективі ця ситуація не може позитивно вплинути на внутрішній розвиток виробництва, оскільки в умовах зниження експорту населення не в змозі збільшувати чи принаймні забезпечувати споживання на одному рівні через відсутність достатньої суми коштів. З іншого боку, це є загрозою для банківської системи, яка недоотримає частину доходів через знецінення валюти та значно посилює ризик втрати фінансової стабільності внаслідок зниження платоспроможності та, відповідно, погіршення платіжної дисципліни позичальників.
Для вітчизняних виробників, які у своїй діяльності використовують імпортні товари, у період значного знецінення валюти підвищується загроза банкрутства або щонайменше погіршення фінансового стану через відсутність достатнього обсягу коштів, потребу в яких неможливо задовольнити за рахунок банківського кредитування, вартість якого зростає, супроводжуючись зниженням кредитоспроможності товаровиробників.
В умовах девальвації знижується приріст депозитів у національній валюті, відбувається вилучення їх із банківської системи. Інфляційні очікування суб’єктів валютного ринку при погіршенні макроекономічних показників та значному знеціненні національної валюти зростають випереджальними темпами, що призводить до нарощування обсягів споживання. За певних умов також зростають витрати на обслуговування зовнішнього боргу.
Невелика девальвація зберігає можливість повторного зниження курсу валюти, що стимулює валютну спекуляцію. Водночас значний розмір девальвації може спричинити ланцюгову реакцію зниження курсу низки валют, і тоді зникають конкурентні переваги. У зв’язку з цим розрізняють агресивну (predatory) та оборонну девальвацію. Для підвищення ефективності девальвації країни, що особливо розвиваються, проводять відповідну економічну політику, запроваджуючи диференційовані мита на імпортні товари та субсидії для експортерів. Девальвація загострює міжнародну конкуренцію, надаючи вигоди одній країні з допомогою інших країн. Для нейтралізації втрат, пов’язаних із девальвацією, застосовуються валютні та інші захисні застереження.
Протилежність девальвації – ревальвація – підвищення центральним банком обмінного курсу національної валюти.
(Див. валютна політика, від чого залежить курс валюти, Офіційний обмінний курс гривні).
