Державне регулювання економіки — система заходів законодавчого, адміністративного та економічного характеру, здійснюваних державою від імені його інститутів різного рівня, з метою на соціально-економічну систему.
Державне регулювання економіки – вплив держави в особі державних органів на економічні об’єкти і процеси та осіб, що беруть у них; здійснюється, щоб надати процесам організованого характеру, упорядкувати дії економічних суб’єктів, забезпечити дотримання законів, відстоювати державні та суспільні інтереси. Державне регулювання у сенсі слова включає прогнозування, планування, фінансування, бюджетування, оподаткування, кредитування, адміністрування, облік, котроль. Державне регулювання має місце як і централізовано керованої економіці, і при ринковій економіці.
Державне регулювання економіки ґрунтується на певній державній економічній політиці, яка виробляється шляхом аналізу ситуації у національній економіці та тенденцій розвитку світового господарства. Визначаються кінцеві цілі та «траєкторія» просування до них. Для цього формулюються опосередковані, проміжні цілі, а потім будується їхня ієрархія, або «дерево» цілей.
Економічна теорія і практика показали, що неможливо досягти одночасно оптимальних показників з усіх основних цілей. Існують суперечності між ними, які вирішуються шляхом компромісів. Типові для державної економічної політики цілі:
- стабільне економічне зростання;
- стабільність цін (контроль за інфляцією);
- високий рівень зайнятості (низьке безробіття);
- зовнішньоекономічна рівновага (активне сальдо платіжного балансу, стабільність валютного курсу тощо).
Після формулювання цілей визначаються механізми та інструменти державного регулювання економіки, необхідних їх досягнення. Описана концепція державного регулювання економіки підкріплюється певною ідеологією та теорією.
Державне регулювання економіки здійснюється за допомогою економічних інструментів:
- грошово-кредитної політики;
- податково-бюджетних механізмів;
- використання державного сектора економіки;
- державного планування та програмування.
Невід’ємна частина державного регулювання економіки – адміністративні засоби (заборони, дозволи та примуси), а також добровільні угоди (наприклад, між урядом, профспілками та спілками підприємців).
