Депресія (Depression) – одна з фаз економічного або промислового циклу у його чотирифазній моделі, що йде за кризою. Основна риса депресії – застійний стан економіки лише на рівні глибокого спаду. У період депресії починається поступове поліпшення фінансового стану фірм, збільшуються вкладення і ліквідні активи, відбувається перелом у поступовій динаміці прибутків тощо.
Існує і ширше розуміння терміна депресія, особливо типове західної економічної науки. Депресією у ширшому тлумаченні називають особливо важкі, тривалі та руйнівні кризи, як, наприклад, світові економічні кризи 1873–1878 та 1929–1933 років. Саме це кризи (великі депресії) створюють основу «довгих хвиль» Н.Д. Кондратьєва, тобто. найбільш тривалих економічних циклів (45-50 років).
Нарешті, термін депресія може також вживатися стосовно будь-якого скорочення виробництва, незалежно від того, на якій фазі того чи іншого економічного циклу воно відбувається. І тут відзначаються кон’юнктурні коливання виробництва.
Причиною депресії в економіці може стати будь-яка подія, яка здатна викликати помітне падіння попиту споживачів на ринку благ. Вирізняють такі фактори, які можуть спровокувати початок економічної депресії:
- Політична подія. Такими можуть бути політичний конфлікт між державами, зокрема озброєний (війна), нестабільна політична обстановка всередині держави, недосконалості внутрішньої політики та інших.
- Зміна державних витрат. Держава бере участь на ринку нарівні з іншими споживачами, і коливання структури та величини витрат такого великого суб’єкта безпосередньо чи опосередковано впливають на попит населення в цілому.
- Зміна витрат за виробництво. Будь-яка подія здатна значно змінити витрати виробників благ. До подібних подій, наприклад, можна віднести різке подорожчання сировини, що використовується при виробництві, подорожчання ресурсів, що ввозяться з-за кордону, введення в державі нового або підвищення вже існуючого податку (наприклад, ПДВ) та ін. Підвищення витрат на виробництво благ призводить до підвищення цін, а наслідком цього, своєю чергою, може стати різке падіння попиту блага.
- Технологічне відкриття. Причиною одночасної зміни попиту виробників або споживачів благ може бути винахід нового способу виробництва або нового блага. Винахід нового способу виробництва призведе до підвищення попиту виробників благ на нове обладнання та технології та різке падіння попиту на «старе». Винахід нового блага призведе до аналогічних наслідків щодо споживачів відповідно.
- Ділові цикли. За повної відсутності інших причин попит над ринком благ може змінюватися внаслідок такого явища, як ділові цикли — періодичної зміни кон’юнктури різних ринках.
Першим сигналом до розвитку депресії є різке та несподіване падіння попиту на блага. Таке раптове зменшення попиту стимулює зниження обсягу продажу. За такої ситуації виробникам благ не залишається нічого, як знизити попит на «працю»: скорочується штат, звільняються «зайві» робітники. Крім цього, виробникам доведеться зменшити обсяги закупівель проміжних благ – отже, виробники проміжних благ зроблять те саме вже зі своїм робочим персоналом. Величезна кількість безробітних, що утворилася в результаті цього, — одна з перших головних ознак депресії. На час пошуку роботи купівельну спроможність безробітних також знижено. Збільшення безробіття відбувається кумулятивно шляхом накопичення послідовних змін.
Наступний етап розвитку депресії – зміна очікувань виробників та споживачів. Зміна очікувань виробників у тому, що виробники, розраховуючи деякий майбутній обсяг попиту своєї продукції, приймають рішення про інвестиції. Однак, після підвищення попиту не спостерігається, і виробники знову зазнають колосальних збитків. Зміна очікувань виробників може піти і іншим шляхом: вони почнуть побоюватися, що попит на їхню продукцію в майбутньому буде низьким, і не купуватимуть нових капітальних благ для підтримки або розширення виробництва. Це, своєю чергою, призведе до застою. Змінитись можуть і очікування споживачів. Ті з них, які все ще працевлаштовані, побоюючись втратити роботу і відповідно джерело доходів, можуть не робити великих покупок і відкласти гроші «на потім». Це знову призводить до чергового падіння попиту на блага.
Відбувається ланцюгова реакція – погіршення породжують одне одного.
Наскільки швидко суспільство зможе впоратися з депресією залежить від досконалості ринків та таких факторів, як: гнучкість заробітної плати та цін, поінформованість про те, що відбувається та ін.
Для депресії як фази економічного циклу характерна така ситуація:
- припиняється кризовий спад виробництва, т.к. встановлюється рівновага між попитом та пропозицією;
- ціни також призупиняють падіння;
- безробіття перестає збільшуватися;
- позиковий відсоток залишається низьким;
- поступово починаються умови для наступної фази циклу – пожвавлення.
Провісником фази пожвавлення є поступове розсмоктування товарних запасів та зростання надходжень замовлень на фірми. До кінця фази депресії починається невелике зростання випуску споживчих товарів на тлі скорочення виробництва інвестиційних товарів, що триває. Депресія закінчується, коли починаються масові вкладення основний капітал. Депресія після кризи свідчить, що економічна криза перейшла у завершальну фазу і слід очікувати пожвавлення, а потім і підйому економіки.
У сучасних умовах класична картина депресії, що описується, може дещо порушуватися (наприклад, суперечливий рух цін по галузях) у зв’язку з модифікацією економічного циклу, що відбулася під впливом цілого ряду факторів (найважливішим з них є практика державного економічного регулювання).
Синонім депресії – стагнація.
