При встановленні відсоткових ставок за кредитами необхідно брати до уваги низку факторів:
- вартість ресурсів та мети дохідної політики банку;
- очевидний ризик, пов’язаний із кредитом;
- витрати на керування кредитом;
- якість та прибутковість повних взаємовідносин;
- відкритість клієнта під час проведення переговорів;
- процентні ставки інших банків у регіоні;
- мета кредиту та рентабельність проекту.
Відсоткову ставку можна встановити лише після оцінки кожного з цих елементів (див. також Рівень процентної ставки за кредитами).
На додаток до ставки слід розглянути тарифи та платежі, які можуть бути значною частиною загального прибутку.
Зміст
Вартість ресурсів та прибуток банку
Вартість ресурсів для банку визначається як середній відсоток, який він сплачує за депозитами та іншими джерелами ресурсів, включаючи формування обов’язкових резервів за депозитами та резервів проти можливих втрат за кредитами, встановленими Національним банком.
Доходи від відсотків, отримані на повний кредитний портфель, повинні покривати принаймні вартість ресурсів, вартість обслуговування клієнтів (тобто частина адміністративних витрат банку) та забезпечувати розумний рівень прибутку.
Тому ставки за кредитами мають встановлюватися з урахуванням цих трьох елементів.
Вартість депозитів – мінімальна вартість ресурсів
«Мінімальна ставка кредитування» повинна бути завжди вищою за середню вартість депозитів банку. Але якщо банк вирішить збільшити свій кредитний портфель, він зможе негайно залучити свої маловитратні депозити (вклади і депозити до запитання, ощадні депозити), щоб забезпечити необхідне фінансування.
Тому зростання кредитів має фінансуватися міжбанківськими кредитами чи випуском депозитних сертифікатів. В даному випадку процентна ставка за кредитом буде встановлюватися, виходячи не із середньої вартості ресурсів, а із вартості спеціально придбаних ресурсів, яка зазвичай визначається як витрати банку за короткостроковими (від 30 до 90 днів) міжбанківськими кредитами.
При скороченні маржі прибутковості вартість ресурсів набуває важливого значення.
Кредитні ризики
Банк повинен отримувати компенсацію за кредитний ризик, який приймає при видачі комерційних кредитів. Такий ризик буде зменшено диверсифікацією більшої частини кредитного портфеля. Але при прийнятті рішення щодо встановлення процентної ставки, банк повинен розглядати кожного клієнта так, ніби він є єдиним клієнтом банку. Потім банк має оцінити потенційні втрати, які можуть статися через провал бізнесу. Навіть якщо банк нині не бере до уваги елемент ризику, покритий існуючими великими маржами, встановлення цін має відбивати категорію ризику за кредитом.
Визначення цін відповідно до кредитного ризику
Оскільки видача кредитів категорій 4 («сумнівна») і 5 («безнадійна») вважається неприпустимою, категорія 3 («субстандартна») може допускатися у виняткових випадках за рішенням Правління (або іншого уповноваженого органу) банку, то лише дві категорії 1 ( «стандартна») та 2 («під контролем») можуть бути прийнятні для банку.
Кожна категорія вимагатиме відмінну від іншої ставку, з різницею в кілька процентних пунктів з метою:
- забезпечити створення необхідних резервів відповідно до ризику;
- навчити клієнтів приймати поняття ризику, оскільки воно розуміється банком.
Ризик та розмір бізнесу
Міжнародна статистика показує, що, як правило, 3 із 5 новостворених підприємств закриваються протягом 5 років. При встановленні відсоткової ставки повинна існувати різниця між кредитами для великих і, ймовірно, довгоіснуючих компаній і дрібніших молодих.
Витрати обслуговування кредиту
Витрати на придбання ресурсів та обслуговування кредитів відрізнятимуться залежно від:
- розміру кредиту;
- його цілі;
- типу застави;
- характер відносин клієнта з банком.
Тому ці витрати необхідно брати до уваги або за допомогою включення до ставки спеціальної маржі, або за допомогою спеціальних тарифів (комісій).
Розмір кредиту
Чим менша сума кредиту, тим більша пропорційна сума витрат на обслуговування, і, отже, ставка має бути вищою. Банк повинен пам’ятати, що невеликий кредит може бути початком більших та прибуткових відносин згодом. Але за видачі першої суми кредиту витрати зазвичай настільки ж великі, як і за видачі великого кредиту.
Мета кредиту та тип забезпечення
Мета кредиту та тип застави також впливають на суму витрат на обслуговування. Будівельні контракти, наприклад, вимагають регулярного моніторингу незавершеної роботи (принаймні раз на місяць). За кредитами, забезпеченими поточними активами (зазвичай товарними запасами чи дебіторської заборгованістю), звірка товарів складі чи перевірка дома може тривати дуже багато часу.
Тип відносин
Відносини з клієнтами також впливають на витрати на обслуговування. Потрібно враховувати:
- частоту зняття коштів з рахунку або рухів по рахунку, особливо у разі овердрафтів та фінансування незавершеної роботи;
- якість взаємовідносин і, особливо, своєчасність виконання вимог банку, відкритість та бажання надавати фінансову інформацію та прогнози.
